кому, крапку з комою

кому

двокрапку

крапку з комою, двокрапку

Я знаю, правда переможе.

Ми стали тренуватися більше: у нас сильні суперники.

Солов'ї затихли: почався дощ.

Кажуть: вогонь печі дає дзвінкість, вогонь душі дає красу. 

п'яти

трьох

чотирьох

двох

Закон життя один вірно служити своїй держав

Поглянь вуалі білосніжні смагляві вишні надягли.

Лягло сонце за горою зірки засіяли.

Умовк кобзар сумуючи щось руки не грають.

Свинцем набрякли сиві хмари, сонце зникло якось враз.

Косили сіно лугове, і пахла м’ята.

Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити.

Нехай радіє правдонька, а кривда чеше ніс.

Мати висаджувала біля хати чорнобривці, мак та м'яту.

Мавка йде до калини, швидко ламає на ній червоні китиці, звиває собі віночок.

Приємно тягати копиці до стогу й ходити навколо стогів по насінні.

Ранок сонячний, море виграє хвилями.

Україна моя починається там, де доля моя усміхається

Затишно в хаті, чисто і тепло, мову про хліб я заводжу навмисне

До землі прихилився зоряний вечір, пісню тиху заспівав

Змолоду треба набиратися знань, щоб не пуста була твоя власна криниця

В одну мить розсунувся простір - зорі стали ближче.

Обоє плакали у бур'яні: поет і його доля.

Схід уже червонів малиново, але навколо стояла пітьма.

Душі здається, що вона могла б все відтворити в ясному свічаді.

Він усміхається до сонця, пестить рукою жовті кленові листочки

Як явір простягає віти до явора через ріку, так матері одної діти шлють пісню

гомінку.

Проміння місяця ламалося в хвилях, блищало, лопотіло і рябіло.

Учи азбуку – прийде хліб у руку

вони виражають одночасність подій.

друга частина конкретизує, доповнює, пояснює зміст першої.

вони виражають послідовність подій.

друга частина виражає причину того, що відбувається в першій.

потім він натиснув на дзвінок.

підійшовши до дверей.

двері відчинилися.

й почав прислухатися.