(з італ. «дивний, химерний») — напрям в європейському мистецтві XVI—XVIII ст., започаткований в Італії. Основні риси стилю: пишна декоративність, динамічність, урочистість

Ежен Делакруа, Теодор Жеріко, Каспар Давид Фрідріх, Вільям Тернер, Іван Айвазовський, Василь Тропінін, Василь Штернберг   - видатні представники образотворчого мистецтва

Творчість представників так званої віденської школи Франца Йозефа Гайдна, Вольфганга Амадея Моцарта, Людвіга ван Бетховена вважають вершинним досягненням стилю  

Вид живопису, релігійного за темами сюжетів, культового за призначенням, виконані на дошці або полотні...

Стиль у мистецтві XVIII століття, що обстоював культ грації, шляхетності та вишуканого естетизму. У перекладі означає "декоративна раковина, мушля, рокайль".

Стиль і напрям у літературі та мистецтві, який сповідував необхідність правдивого відображення дійсності в її типових рисах

Творчість Миколи Лисенка - основоположника української класичної музики- розвивалася у період...

Звернення до форм античної архітектури, використання симетрії, повернення до системи ордерів – характерні ознаки:

Визначте назву та автора картини

Картина Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» відноситься до...

Кого вважають «титанами» італійського Відродження?