NEW
Font size
WorksheetsРозділ 3. Королівство Руське. Монгольська навала
Total questions: 35
Worksheet time: 24mins
У 1238 р. під Дорогичином військо князя Данила Галицького завдало поразки
монголам.
угорцям.
полякам.
хрестоносцям.
Кому з князів літописець приписує вислови: «Не личить держати нашу батьківщину крижевникам (хрестоносцям)», «Не дам півотчини своєї, але поїду до Батия сам»?
Ярославу Осмомислу
Роману Мстиславовичу
Данилу Галицькому
Юрію I Львовичу
На яку верству суспільства переважно спирався Данило Галицький у боротьбі проти боярського свавілля?
іноземних колоністів
міщан
селян
удільних князів
Яке князівство в першій половині ХІІІ ст. стало центром об’єднання земель Південно-Західної Русі?
Чернігівське
Волинське
Київське
Переяславське
На карті позначено напрямки походів
київського князя Володимира Великого на Червенські міста.
переяславського князя Володимира Мономаха проти половців.
монгольського хана Батия на землі Південно-Західної Русі.
литовського князя Ольгерда на землі Західної Русі та Польщі.
Унаслідок Ярославської битви (1245 р.) князь Данило Романович
позбувся політичної залежності від ханів Золотої Орди.
зламав опір галицького боярства та остаточно утвердився при владі.
зупинив просування тевтонських рицарів-хрестоносців на руські землі.
поширив свою владу на Волинь і відновив єдність держави свого батька.
У боротьбі з якою державою Папа Римський Інокентій IV обіцяв надати допомогу князеві Данилу Галицькому?
Тевтонським орденом
Золотою Ордою
Великим князівством Литовським
Польським королівством
1199–1205 роки — це період в історії Галицько-Волинського князівства, для якого було характерним
утворення та становлення єдиної держави, поширення влади князя на Київ і Київську землю.
розпад єдиної держави, зростання самостійності бояр, втручання у внутрішні справи сусідніх держав.
відновлення державної єдності, намагання створити антимонгольську коаліцію європейських держав.
ослаблення золотоординської залежності, боротьба з Польщею й Литвою за Люблінську та Берестейську землі.
Найдавнішою датованою книжною пам’яткою Київської Русі є
«Києво-Печерський патерик».
«Остромирове Євангеліє».
«Слово о полку Ігоревім».
«Повість минулих літ».
Ім’я якого галицько-волинського князя пропущено в схемі?
Володимирко
Ярослав
Данило
Юрій
Галицьку православну митрополію було створено за ініціативи князя
Ярослава Мудрого.
Данила Галицького.
Лева Даниловича.
Юрія І Львовича.
Характеристику якої доби наведено в уривку з історичного джерела: «Перестали князі невірних воювати, стали один одному казати: се моє, а се моє теж, брате! Стали вони діла дрібні вважати за великі, на себе самих підіймати чвари, — а невірні з усіх сторін находили, землю Руську долали...»?
розселення племінних союзів східних слов'ян.
утворення Київської Русі.
політичної роздробленості Київської Русі.
золотоординського панування на південно-західних землях Русі.
Головне завдання зовнішньої політики князя Данила Галицького в другій половині 40—60-х рр. XIII ст. полягало в
розширенні території держави за рахунок володінь Угорщини.
здобутті великокнязівського столу в Литві для свого сина Лева.
укладенні союзу з Польщею для відсічі агресії Тевтонського ордену.
створенні коаліції європейських держав для боротьби із Золотою Ордою.
Об’єднання князем Романом Мстиславичем Галицького та Волинського князівств відбулося в
1187 р.
1199 р.
1223 р.
1240 р.
Зображену картосхему потрібно використовувати, характеризуючи боротьбу руських князів із
хозарами
монголами
печенігами
половцями
На картосхемі позначено Галицько-Волинську державу та князівства, залежні від неї, за правління
Ярослава Осмомисла.
Романа Мстиславовича.
Лева Даниловича.
Юрія ІІ Болеслава.
На фото зображено
ікону Успіння Богородиці маляра О. Горошковича.
Дорогобузьку ікону Богородиці.
Вишгородську ікону Богородиці
Холмську ікону Богородиці.
Утворення князем Романом Мстиславовичем Галицько-Волинської держави відбулося наприкінці
Х ст.
ХІ ст.
ХІІ ст.
ХІІІ ст.
Пріоритет у зовнішній політиці князя Данила Романовича Галицького в другій половині 1240-х - 1260-х рр. полягав у
здобутті великокнязівського столу в Литві для свого сина Лева.
зміцненні союзу з Польщею для відсічі агресії Тевтонського ордену.
створенні коаліції європейських держав для боротьби із Золотою Ордою.
розширенні території держави за рахунок володінь Угорщини.
У битві на річці Калка (1223 р.) союзниками руських князів були
хозари.
половці.
монголи.
печеніги.
Що було спільного в правлінні князів Галицько-Волинської держави Романа Мстиславича та Данила Романовича?
приборкання боярської опозиції
розбудова Галицької митрополії
боротьба з Тевтонським орденом
створення антимонгольської коаліції
Який наслідок мала перемога війська Данила Галицького над об’єднаними силами галицьких бояр, угорців та поляків у битві під Ярославом (1245 р.)?
приєднання до князівства Закарпаття й Буковини
зміцнення влади князя Галицько-Волинської держави
коронація галицько-волинського князя в Дорогичині
укладення союзницької угоди з Тевтонським орденом
Терміни «ярлик» і « баскак » потрібно використовувати, характеризуючи наслідки походів на Русь
варягів.
хозарів.
монголів.
печенігів.
Про діяльність якого князя історик М. Аркас писав: «…Переніс свою столицю у місто Львів, що сам будував ще за батька. Він жив у злагоді з татарами, з ханами їх Ногаєм та Тулабугою ходив на Польщу, …здобув для сина свого Юрія город Люблін. З цими ж таки ханами ходив він і на Литву та на Угорщину… Усіляко старався втримати в Галичині батьківські порядки…»?
Романа Мстиславовича
Лева Даниловича
Вітовта
Свидригайла
Який наслідок для Галицько-Волинського князівства мала загибель князя Романа Мстиславовича?
зміна системи престолонаслідування
установлення монгольського панування
утрата контролю над Червенськими містами
тимчасова втрата державної єдності земель
Утворення в 1199 р. Галицько-Волинської держави стало результатом
міжусобної боротьби руських князів.
об’єднання сил князів у боротьбі проти монголів.
виконання одного з рішень Любецького з’їзду князів.
боротьби Польщі та Угорщини за розширення своїх володінь.
Хто переміг у битві, описаній в уривку з історичного джерела: «Мстислав Мстиславович… повелів Данилові попереду перейти з полками річку Калку й іншим полкам [піти] за ним, а сам після нього перейшов… Мстислав же [Романович] і другий Мстислав [Святославович] сиділи в стані, не знавши [цього], тому що Мстислав [Мстиславович] їм обом [нічого] не сказав – через заздрість, бо велика незгода була між ними…»?
хозари
половці
монголи
печеніги
Якого року Данило та Василько Романовичі відновили цілісність Галицько-Волинського князівства та завдали поразки німецьким рицарям-хрестоносцям, зупинивши просування їх українськими землями?
1238 р.
1240 р.
1245 р.
1253 р.
Завдання 58
У якому князівстві родове боярство наважилося оголосити князем одного з бояр?
Галицькому
Волинському
Переяславському
Чернігово-Сіверському
У 1245 році відбулася битва біля
міста Ярослава.
річки Калки.
міста Орші.
річки Сині Води.
Про кого із князів Галицько-Волинської держави йдеться в уривку з історичного джерела?
«Божою милістю був князем і дідичем королівства Русі, ...став розмножати число латинників і їх віру, ...принаджував з різних країв католицьких священиків і богословів, бажаючи защепити їхню віру в русинів...»
Данила Романовича
Лева Даниловича
Юрія І Львовича
Юрія ІІ Болеслава
Облогу якого міста монголами описано в уривку з історичного джерела:
«І поставив Батий пороки під город коло воріт Лядських, і пороки безперестану били день і ніч. Вибили вони стіни, і вийшли городяни на розбиті стіни, і було тут видіти, як ламалися списи і розколювалися щити, [а] стріли затьмарили світ переможеним, і [воєвода] Дмитро поранений був…»?
Переяслава
Володимира
Чернігова
Києва
В уривку з історичного джерела «[Князь Лев] захотів собі частини в землі Польській… Поїхав до Ногая окаянного проклятого. [Просити] допомоги для себе в поході проти Ляхів...» ідеться про союзників галицько-волинського князя
хазарів.
монголів.
печенігів.
половців.
«Що мені вінець, коли татари лютують!», – так відповів на чергову пропозицію коронуватися посланцям Папи Римського
Ярослав Осмомисл.
Роман Мстиславович.
Данило Романович.
Володимир Мономах.
Данило Романович здійснював правління Галицько-Волинською державою протягом
1019-1054 рр.
1199-1205 рр.
1113-1125 рр.
1238-1264 рр.
