Розповідні, питальні, спонукальні, окличні

Розповідні, спонукальні, неокличні

Розповідні, питальні, спонукальні, прост

Розповідні, питальні, спонукальні

Забудь себе – хай щастя мають люди.

А чи радість буває гіркою?

Два ведмеді в одній барлозі не живуть.

Червоне сонце закотилося в імлу.

Крізь густий осінній дощ пробивалося сонце.

Прилинув тихий теплий вечір.

Стояла ніч.

Справжня весна ще далеко, ще за горами, за морями.

Ранки теплішають.

Кабінет переоснащено.

Братик накивав п’ятами.

Богдан, мабуть, запізнювався.

Знову цвітуть каштани, хвиля дніпровська б'є.

Пише мати, що навколо хати садок вишневий забілів.

Багато може розповісти дорога допитливому серцю, навіяти і  

           радість, і журбу.

Ось-ось прокинеться весна в саду, у білі сукні вдягнуться черешні.

Книга – морська глибина.

Любіть і боріться за щастя безкрає.

Слухаю я вечорову тишу.                                  

Вечірня зоря грає весело.                                   

Сад пам’ятає крик осінній птаства.

Під Києвом стоїть щаслива осінь.

Найкращий вірш ще ходить на свободі.

Просить неба липа задухмяніла.

Україно тернова, свята і висока, не зів’януть твої корогви. 

У полі, мамо, з пісні проросло жито.

Широкий, Дніпре,мій, з тобою ми в розлуці.                                                     

Ніжність, наприклад, описати математично не можна.

Розповідне, просте, односкладне, поширене, ускладнене звертанням.

Спонукальне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене звертанням

Розповідне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене звертанням

Спонукальне, просте, односкладне, поширене, ускладнене звертанням.

Почало гупати.

Мене привітали.

І дощ, і сніг, і віхола,і вітер.

Життя біжить, вирує, поспішає.

1

2

3

4