Я вимикаю комп'ютер та без паніки, але швидко беру речі та прямую до укриття.

   Якщо можливості спуститися до укриття немає, то дотримуюся правила двох стін.

   Я нічого не роблю, повітряні тривоги лунають часто, але нічого страшного не відбувається.

Мчимо щосили.

  Спокійно (але швидко) прямуємо за вчителем згідно з маршрутом евакуації

  Ідемо без зайвого поспіху, часу вдосталь.

     Якщо я йду до школи, то продовжу свій шлях, адже там безпечніше.

      Я знайду найближче укриття та перечекаю тривогу там (повідомивши батьків і вчителя).

   Якщо я не знайду укриття, але чутиму звуки вибухів, я впаду на землю в заглиблення чи біля бордюра, та закрию голову руками.

   Можна промовчати, нехай учитель понервує.

     Одразу відповідаю.

   Повідомлю вчителя, якщо не бачу когось із однокласників, а також скажу, де та коли бачив його до цього.

      Тривожний рюкзак із необхідними речами (вода, ліки, їжа).

     Заряджений телефон.

      Записку з іменами та телефонами батьків.

      Нічого особливого.

     Спокійно зайняти своє місце та чекати на подальші інструкції вчителя.

     Можна пограти в активну гру, адже хто зна, скільки тут сидіти.

     Грати в ігри на смартфоні та слухати музику.