Украйну любіте і за неї, безталанну, - Господа моліте.

Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.

В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля.

Чи є що краще, лучше в світі, як укупі жити,         

З братом добрим добро певне познать, не ділити?

І оживе добра слава, Слава України,

І світ ясний, невечірній тихо засіяє...

Обніміться ж, брати мої, молю вас, благаю!

Свою Україну любіть. Любіть її... Во врем'я люте,

В останню тяжкую минуту за неї Господа моліть.

І мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій,

Не забудьте пом'янути незлим тихим словом.

У всякого своя доля і свій шлях широкий:

Той мурує, той руйнує, той неситим оком

За край світа зазирає,—чи нема країни,

Щоб загарбать і з собою взять у домовину.