За Червенські міста великі князі київські вели боротьбу з

У якому році відбулася подія, описана в уривку з історичного джерела: «Володимир Мономах сів у Києві. Зустріли ж його митрополит Никифор з єпископами й усіма киянами з честю великою.., сів він на столі отця свого й предків своїх, і всі люди раді були, а заколот улігся…»?

«…якби був поганий закон грецький, то не прийняла б його твоя бабця Ольга» – переданий літописцем фрагмент діалогу з великим князем київським пов’язаний із

Який великий князь київський «поставив …русина Іларіона митрополитом Русі у Святій Софії, зібравши єпископів…»?

Яке удільне князівство у XII–XIII ст. політично цілком залежало від Києва?

Про яку битву йдеться в уривку з історичного джерела:

«Мстислав же Романович і другий Мстислав, Святославич, сиділи в [укріпленому таборі], не знаючи [цього], тому що Мстислав Удатний їм обом [нічого] не сказав – через зависть, бо велика незгода була межи ними… І сталася перемога татар над усіма князями руськими, якої ото не бувало ніколи. Татари ж перемогли руських князів за гріхи християн…»?

Після смерті Ярослава Мудрого в Київській державі

Які наслідки події, описаної в уривку з джерела:

«І тоді єпископ корсунський зі священниками хрестили Володимира. Хрестився же він у церкві Святої Софії. А стоїть ця церква на високому місці посеред міста...»? (3)

Хто з великих князів київських був учасником діалогу, фрагмент якого передано літописцем: «…якби був поганий закон грецький, то не прийняла б хрещення бабця твоя Ольга, що була мудрішою за всіх людей…»?

Що було характерним для періоду князювання Володимира Великого? (3)

У яких уривках з історичних джерел відображено культурницьку діяльність Ярослава Мудрого?

1. «І поставив він церкву Святого Василя, де ото стояли кумири Перун та інші… І став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне».

2. «…він засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаємо, учення приймаючи... Заложив він… митрополію, а потім церкву на Золотих воротах…»

3. «І спорудив він церкву святої Софії в Києві. І прикрасив її іконами многоцінними, і золотом, і сріблом, і начинням церковним. У ній же співи воздають богові…»

Що передувало події, описаній в уривку з історичного джерела:

«Вийшов [князь] зі священиками цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду... Діти ж не відходили од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а священики, стоячи, молитви творили…»?

У яких уривках з історичних джерел йдеться про великого київського князя Ярослава Мудрого?

1«Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв...»

2«Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом. І розділили вони по Дніпру Руську землю: собі узяв сю сторону, а Мстислав – ту. І перестала усобиця в землі Руській...»

3«Коли ж побачив, що церкву завершено, він помолився богу, говорячи: «Осе даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтності своєї десяту частину. Якщо се одмінить хто, – хай буде проклят...»

4«Тепер поручаю я, – замість себе, – стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу, …нехай він вам буде замість мене… А Святославу даю Чернігів, а Всеволоду – Переяслав…»

5«І повелів він поскидати кумирів – тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай...»

6«Виступив тоді він із города, приготував до бою дружину. Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і ледве одолів він печенігів під вечір...»

За великого київського князя Ярослава Мудрого було запроваджено

Спільною рисою правління великих князів київських Святослава Ігоревича, Володимира Великого та Ярослава Мудрого було те, що вони

Набіги на Русь-Україну (Київську державу) яких кочовиків припинено завдяки перемозі великого київського князя Ярослава Мудрого?

За заповітом великого князя київського Ярослава Мудрого

1. визначено стольні міста для княжіння.

2. започатковано традиції «шлюбної дипломатії».

3. передано владу над Києвом старшому сину Ізяславу.

4. запроваджено принцип отчини в успадкуванні влади.

5. встановлено принцип сеньорату в престолонаслідуванні.

6. заборонено набирати на військову службу найманців-варягів.

7. утверджено владу великого князя київського в племінних князівствах.