WorksheetsКонтрольний. Варіант №1 (1 ЗМ)
Total questions: 26
Worksheet time: 13mins
Name
Class
Date
1.
Екотоксикологія це…
a)
міждисциплінарний науковий напрям токсикології, котрий вивчає токсичні ефекти важких металів на живі організми, співтовариства і біоценози.
b)
міждисциплінарний науковий напрям токсикології, котрий вивчає токсичні ефекти пестицидів та нітратів на живі організми, співтовариства і біоценози.
c)
міждисциплінарний науковий напрям токсикології, котрий вивчає токсичні ефекти хімічних речовин на живі організми, співтовариства і біоценози.
2.
Екологічна токсикологія – це…
a)
нова галузь науки про довкілля, котра виникла на етапі усвідомлення людиною необхідності формування знань про коливання і зміни стану місця її існування під впливом великої кількості чужорідних речовин (ксенобіотиків).
b)
нова галузь науки про довкілля, котра виникла на етапі усвідомлення людиною необхідності формування знань про коливання і зміни стану місця її існування під впливом великої кількості пестицидів та нітратів.
c)
нова галузь науки про довкілля, котра виникла на етапі усвідомлення людиною необхідності формування знань про коливання і зміни стану місця її існування під впливом великої кількості полютантів – важких металів.
3.
Предметом вивчення екотоксикології є…
a)
властивості токсикантів, їхній вплив на світ живої природи.
b)
їхній вплив на світ живої природи та характер патологічних змін у довкіллі.
c)
властивості токсикантів, їхній вплив на світ живої природи та характер патологічних змін у довкіллі за допомогою патогенних змін в окремому організмі (тканинах, органах) та співтовариствах.
4.
Об’єктом вивчення екотоксикології є…
a)
переважно системи організмового рівня, котрі зазнають впливу токсикантів.
b)
переважно системи надорганізмового рівня, котрі зазнають впливу токсикантів.
5.
Основне завдання екологічної токсикології – це…
a)
розроблення теоретичних основ й основних концепцій взаємодії природних екосистем у продуктивній діяльності людини.
b)
розроблення теоретичних основ й основних концепцій взаємодії природних екосистем та біоценозів.
6.
У самостійну науку екотоксикологію (ecotoxicology) виділив…
a)
Рене Троблер, який вперше, у 1969 році зв’язав разом два абсолютно різних предмети: екологію (за Кребсом – науку про відносини, котрі визначають поширення і проживання живих істот) і токсикологію.
b)
Реомюр Траут, який вперше, у 1969 році зв’язав разом два абсолютно різних предмети: екологію (за Кребсом – науку про відносини, котрі визначають поширення і проживання живих істот) і токсикологію.
c)
Рене Траут, який вперше, у 1969 році зв’язав разом два абсолютно різних предмети: екологію (за Кребсом – науку про відносини, котрі визначають поширення і проживання живих істот) і токсикологію.
7.
У 1994 році В. і Т. Форбси дали таке визначення екотоксикології:
a)
«Галузь знань, котра підсумовує екологічні і токсикологічні ефекти хімічних полютантів на популяції, співтовариства і екосистеми, простежуючи долю (транспорт, трансформацію і видалення) таких полютантів у навколишньому середовищі».
b)
«Галузь знань, котра підсумовує екологічні і токсикологічні ефекти хімічних полютантів на популяції, простежуючи долю (транспорт, трансформацію і видалення) таких полютантів у навколишньому середовищі».
c)
«Галузь знань, котра підсумовує екологічні і токсикологічні ефекти хімічних полютантів на популяції, співтовариства і екосистеми.
8.
Для екотоксикології інтерес становлять лише молекули, що володіють…
a)
біодоступністю, тобто здатними взаємодіяти механічним способом з живими організмами. Зазвичай - це тверді речовини, або дрібний дисперсний пил (розмір частинок - менше ніж 50 мкм) і речовини, що надходять в організм із їжею.
b)
біоакумуляцією, тобто здатними взаємодіяти немеханічним способом з живими організмами. Зазвичай - це сполуки, що перебувають в рідкому стані, у формі водних розчинів, адсорбовані на частинках ґрунту і різних поверхнях тверді речовини, або у вигляді дрібного дисперсного пилу (розмір частинок - менше ніж 50 мкм), і, нарешті, речовини, що надходять в організм із їжею.
c)
біодоступністю, тобто здатними взаємодіяти немеханічним способом з живими організмами. Зазвичай - це сполуки, що перебувають в газоподібному або рідкому стані, у формі водних розчинів, адсорбовані на частинках ґрунту і різних поверхнях тверді речовини, або у вигляді дрібного дисперсного пилу (розмір частинок - менше ніж 50 мкм), і, нарешті, речовини, що надходять в організм із їжею.
9.
Для екотоксикології характерним є застосування…
a)
експериментальних методів дослідження з використанням живих систем, чутливих до дії конкретних речовин.
b)
статистичних та моніторингових методів дослідження з використанням живих систем, чутливих до дії конкретних речовин.
c)
методів екологічного моделювання з використанням живих систем, чутливих до дії конкретних речовин.
10.
Для попередження токсичної дії тієї чи іншої забруднюючої речовини застосовують…
a)
екологічне картографування, що проводиться з метою встановлення комплексу обов’язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.
b)
екологічне нормування, що проводиться з метою встановлення комплексу обов’язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.
c)
екологічний прогноз, що проводиться з метою встановлення комплексу обов’язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.
11.
Екологічні нормативи встановлюють…
a)
гранично допустимі викиди та скиди в навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних і біологічних чинників.
b)
гранично допустимі викиди та скиди в навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин.
c)
гранично допустимі рівні шкідливого впливу на навколишнє природне середовище фізичних і біологічних чинників.
12.
Екологічні нормативи повинні встановлюватися…
a)
з урахуванням вимог санітарно-гігієнічних правил і норм, гігієнічних нормативів.
b)
з урахуванням вимог санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм, гігієнічних нормативів.
c)
з урахуванням вимог санітарно-протиепідемічних правил і норм.
13.
Антропогенне забруднення довкілля є одним із найбільш негативних наслідків розвитку людської цивілізації. Вивчення поведінки хімічних речовин, їхнього впливу на популяції організмів і біоценози, розроблення системи превентивних заходів щодо несприятливих екологічних наслідків стали предметом окремого розділу токсикології…
a)
екологічної біоценології.
b)
екопатології.
c)
екологічної токсикології.
d)
екофармації.
14.
Екотоксикологія це…
a)
напрям, що розглядається як природне відгалуження токсикології, котре розкриває дію ксенобіотиків на екосистеми, тобто об’єктом вивчення є надорганізменний рівень організації живого. Ксенобіотик може смертельно впливати на індивідуальні організми, але не мати екологічного значення. Нерідко спостерігається зворотна картина: малотоксичний полютант стає екотоксикантом.
b)
напрям, що розглядається як природне відгалуження токсикології, котре розкриває дію ксенобіотиків на організм, тобто об’єктом вивчення є надорганізменний рівень організації живого. Ксенобіотик може смертельно впливати на індивідуальні організми, але не мати екологічного значення. Нерідко спостерігається зворотна картина: малотоксичний полютант стає екотоксикантом.
c)
напрям, що розглядається як природне відгалуження токсикології, котре розкриває дію ксенобіотиків на екосистеми, тобто об’єктом вивчення є організменний, клітинний та молекулярний рівень організації живого. Ксенобіотик може смертельно впливати на індивідуальні організми, але не мати екологічного значення. Нерідко спостерігається зворотна картина: малотоксичний полютант стає екотоксикантом.
15.
Характер дії і небезпека екотоксикантів оцінюється в прояві їхньої дії на рівнях:
a)
організму (захворювання, порушення репродуктивних функцій, загибель) та популяції (зростання захворюваності, смертності, зменшення народжуваності, збільшення кількості вроджених дефектів розвитку, загибель популяції).
b)
організму (захворювання, порушення репродуктивних функцій, загибель) та біоценозу (порушення міжвидових відносин, зникнення окремих видів).
c)
організму (захворювання, порушення репродуктивних функцій, загибель); популяції (зростання захворюваності, смертності, зменшення народжуваності, збільшення кількості вроджених дефектів розвитку, загибель популяції); біоценозу (порушення міжвидових відносин, зникнення окремих видів).
16.
Екотоксикологія оперує…
a)
як категоріями загальної екології (екосистема, біоценоз, біотоп, біосфера), загальної токсикології (отрута, токсичний ефект тощо), так і власними термінами (екотоксиканти, полютанти, суперекотоксиканти та ін.).
b)
категоріями загальної екології (екосистема, біоценоз, біотоп, біосфера).
c)
як категоріями загальної токсикології (отрута, токсичний ефект тощо), так і власними термінами (екотоксиканти, полютанти, суперекотоксиканти та ін.).
17.
До екотоксикантів (часто використовують схожі поняття полютантів, екополютантів) відносять лише ті хімічні сполуки, котрі прямо чи опосередковано можуть впливати на стан популяцій і біоценозів. Однак надзвичайно токсичні і небезпечні отрути не завжди належать до екотоксикантів. Наприклад…
a)
зарин, зоман, фосген, синильна кислота та інші високолеткі отруйні речовини не є екотоксикантами.
b)
ртуть, кадмій, ДДТ та інші отруйні речовини не є екотоксикантами.
c)
ГХЦГ, ДДТ, діоксини, нітрати та інші високолеткі отруйні речовини не є екотоксикантами.
18.
Полютанти поділяються на дві групи:
a)
перша група – полютанти, що перебувають у кількостях, за котрих не проявляється прямий ефект впливу на організми, але порушуються хімічні і фізичні параметри довкілля. Наприклад, підвищення концентрації СО2 в атмосферному повітрі викликає низку глобальних змін та друга група – токсичні екотоксиканти: SO2 й інші оксиди сульфуру закислюють ґрунти, води. Ці речовини завдяки своїм хімічним властивостям є причиною кислотних дощів.
b)
перша група – полютанти, що перебувають у кількостях, за котрих не проявляється прямий ефект впливу на організми, але порушуються хімічні і фізичні параметри довкілля. Наприклад, підвищення концентрації SO2 в атмосферному повітрі викликає низку глобальних змін та друга група – токсичні екотоксиканти: СО2 й інші оксиди карбону закислюють ґрунти, води. Ці речовини завдяки своїм хімічним властивостям є причиною кислотних дощів.
19.
Виділяють окрему групу речовин суперекотоксикантів, тобто екотоксикантів, котрі…
a)
мають високу стійкість (персистентність), повільно метаболізуються в організмах, накопичуються в них (кумуляція), здатні мігрувати в навколишньому середовищі і харчовими ланцюгами. До них відносять хлорорганічні пестициди (ХОП), діоксини (зокрема ТХДД – тетрахлордибензопарадіоксин), важкі метали.
b)
мають високу стійкість (персистентність), повільно метаболізуються в організмах, не накопичуються в них, але здатні мігрувати в навколишньому середовищі і харчовими ланцюгами. До них відносять хлорорганічні пестициди (ХОП), діоксини (зокрема ТХДД – тетрахлордибензопарадіоксин), важкі метали.
c)
повільно метаболізуються в організмах, накопичуються в них (кумуляція), здатні мігрувати в навколишньому середовищі і харчовими ланцюгами. До них відносять хлорорганічні пестициди (ХОП), діоксини (зокрема ТХДД – тетрахлордибензопарадіоксин), важкі метали.
20.
До основних забруднювачів довкілля належать:
a)
забруднювачі повітря – гази (оксиди сірки, азоту, вуглецю; хлор, вуглеводні, фреони); пилові частки (азбест, вугільний пил, кремній, метали); забруднювачі води та ґрунту – важкі метали (свинець, миш’як, кадмій, ртуть), пестициди хлорорганічні (дихлордифенілтрихлор-метилметан – ДДТ, алдрин), нітрати, фосфати, нафта і нафтопродукти, органічні розчинники (толуол, бензол, тетрахлоретилен), низькомолекулярні галогеновані вуглеводні (хлороформ, бромдихлор-метан, тетрахлорметан, дихлоретан), поліциклічні ароматичні вуглеводні, поліхлоровані біфеніли, діоксини, дибензофурани.
b)
забруднювачі повітря – гази (оксиди сірки, азоту, вуглецю; хлор, вуглеводні, фреони); пилові частки (азбест, вугільний пил, кремній, метали); забруднювачі води та ґрунту – важкі метали (свинець, миш’як, кадмій, ртуть), пестициди хлорорганічні (дихлордифенілтрихлор-метилметан – ДДТ, алдрин), нітрати, фосфати, нафта і нафтопродукти, органічні розчинники (толуол, бензол, тетрахлоретилен).
21.
Основним предметом екотоксикології є…
a)
зміни, викликані шкідливими і нешкідливими речовинами в біологічних системах надорганізменного рівня.
b)
зміни, викликані шкідливими речовинами в біологічних системах надорганізменного рівня.
c)
зміни, викликані шкідливими речовинами в біологічних системах організменного рівня.
d)
зміни, викликані шкідливими і нешкідливими речовинами в біологічних системах надорганізменного і організменого рівня.
22.
Головними завданнями екотоксикології є:
a)
Оцінювання небезпеки для здоров’я людини окремих хімічних забруднювачів, а також змін у навколишньому середовищі, викликаних цими забруднювачами. Оцінювання небезпеки забруднення для екосистеми загалом і для окремих її елементів. Використання одержаних даних для зменшення несприятливого впливу на навколишнє середовище хімічного забруднення і розроблення необхідних заходів, спрямованих на поліпшення стану біосфери і здоров’я населення.
b)
Оцінювання небезпеки для здоров’я людини окремих хімічних забруднювачів, а також змін у навколишньому середовищі, викликаних цими забруднювачами. Оцінювання небезпеки забруднення для екосистеми загалом і для окремих її елементів. Визначення джерел надходження небезпечних забруднювачів до екосистем. Використання одержаних даних для зменшення несприятливого впливу на навколишнє середовище хімічного забруднення і розроблення необхідних заходів, спрямованих на поліпшення стану біосфери і здоров’я населення.
c)
Оцінювання небезпеки забруднення для екосистеми загалом і для окремих її елементів. Визначення джерел надходження небезпечних забруднювачів до екосистем. Використання одержаних даних для зменшення несприятливого впливу на навколишнє середовище хімічного забруднення і розроблення необхідних заходів, спрямованих на поліпшення стану біосфери і здоров’я населення.
23.
Основними методами оцінювання впливу токсикантів на біологічні об’єкти та екосистеми в екотоксикології є…
a)
як традиційні методи вивчення механізмів токсичної дії, так і методи, що розвиваються сьогодні, з використання біологічних показників біоіндикації і біотестування, котрі можуть проводитися на різних рівнях організації живого – від молекулярного до екосистемного.
b)
переважно традиційні методи вивчення механізмів токсичної дії.
c)
переважно методи, що розвиваються сьогодні, з використання біологічних показників біоіндикації і біотестування, котрі можуть проводитися на різних рівнях організації живого – від молекулярного до екосистемного.
24.
Екотоксикологію, як і інші розділи токсикології, можна розглядати в межах…
a)
трьох розділів: екотоксикокінетика, екотоксикодинаміка, екотоксикометрія.
b)
двох розділів: екотоксикокінетика та екотоксикодинаміка.
c)
одного розділу екотоксикометрія.
25.
Екотоксикокінетика – це…
a)
розділ екотоксикології, котрий вивчає поведінку ксенобіотиків (екополютантів) у навколишньому середовищі (надходження, розподілення в елементах довкілля – абіотичних і біотичних, перетворення ксенобіотика в місці існування виду, виведення із середовища).
b)
розділ екотоксикології, котрий розглядає конкретні механізми формування проявів, наслідків негативної дії чужорідних навколишньому середовищу речовин на біоценоз і окремі види, його складові.
c)
найменш розроблений розділ токсикології довкілля. Крім класичних токсикометричних досліджень, які є базою екотоксикометрії, дослідник (і практик) має сьогодні лише далеку від досконалості методологічну оцінювання екологічного ризику.
26.
Quilgo Test ID
4 lines
100 %
