Font size
S
M
L
XL
WorksheetsУкраїна 1900-1939рр.
Total questions: 44
Worksheet time: 22mins
Name
Class
Date
1.
У ході проведення земельної реформи П. Столипіна селяни
a)
виходили з общини й закріплювали землю у приватну власність.
b)
одержували особисту свободу й невеликі наділи землі без викупу.
c)
залишалися тимчасовозобов’язаними до укладення викупної угоди.
d)
прикріплювалися до військових поселень, створених на Півдні України.
2.
Масова трудова міграція українців наприкінці XIX — на початку XX ст. була зумовлена?
a)
стрімкою монополізацією основних галузей промисловості.
b)
розгортанням широкого будівництва залізниць і портів.
c)
залученням на українські землі іноземних колоністів.
d)
аграрним перенаселенням українських земель.
3.
Однією з провідних галузей промисловості на західноукраїнських землях на початку ХХ ст. була?
a)
вугільна.
b)
хімічна.
c)
нафтодобувна.
d)
металургійна.
4.
Яка організація в роки Першої світової війни виступила з такою відозвою:«…Перемога Австро-Угорської монархії буде нашою перемогою. І чим більша буде поразка Росії, тим швидше проб’є година визволення України… Нехай на руїнах царської імперії зійде сонце вільної України!..»?
a)
Революційна українська партія
b)
Товариство українських поступовців
c)
Карпато-руський визвольний комітет
d)
Головна українська рада
5.
Про яку операцію російських військ Південно-Західного фронту часів Першої світової війни йдеться в цитованому документі: «У порівнянні з надіями, що покладалися на цей фронт навесні 1916 р., його наступ перевершив усі очікування. Він виконав поставлене завдання — врятувати Італію від розгрому... полегшив становище англійців і французів на фронті, змусив Румунію стати на наш бік і зіпсував усі плани й наміри австро-угорців і німців на цей рік»?
a)
Галицьку битву
b)
Горліцький прорив
c)
Перемишльську битву
d)
Брусиловський прорив
6.
Зобов'язання радянської Росії за умовами Брест-Литовського договору 3 березня 1918 р.:
a)
залишити всю Україну, визнаючи УЦР і кордон між Україною і Росією.
b)
залишити всю Україну, не визнаючи УЦР і кордону між Україною і Росією.
c)
зберегти Лівобережну Україну, визнаючи УЦР і кордон по Дніпру.
d)
зберегти Лівобережну Україну, не визнаючи УЦР і нових кордонів.
7.
Мета виникнення Директорії:
a)
відновлення в Україні влади Центральної Ради.
b)
встановлення в Україні радянської влади.
c)
керівництво збройною боротьбою з гетьманським режимом і його повалення.
d)
стабілізація влади в Україні, проведення аграрної реформи.
8.
Діяльність військ Антанти в листопаді - грудні 1918 p.:
a)
висадка на півдні України, окупація Криму і частини Херсонської губернії.
b)
виступ спільно з військами Директорії проти білогвардійської армії Антона Денікіна.
c)
надання допомоги армії УНР у захисті своїх кордонів від наступу Червоної армії.
d)
повернення в Західну Європу після повстання матросів.
9.
Головна причина поразки ЗУНР у польсько-українській війні:
a)
відсутність боєздатної армії та підтримки народу.
b)
відсутність командних кадрів і некомпетентність військового керівництва.
c)
внутріпартійна боротьба всередині ЗУНР, суперечності в керівництві уряду.
d)
міжнародна ізоляція, невизнання незалежності ЗУНР Антантою і всіляка підтримка нею претензій Польщі на галицькі землі, численніша армія Польщі.
10.
Ворожі сили, з якими довелося воювати українському військові восени 1919 р. («трикутник смерті»):
a)
білогвардійці, більшовики, поляки
b)
більшовики, поляки, румуни.
c)
поляки, румуни, білогвардійці.
d)
румуни, більшовики, білогвардійці.
11.
Спільна риса політики гетьмана Павла Скоропадського і генерала Антона Денікіна на території України:
a)
ведення бойових дій проти Червоної армії.
b)
відновлення поміщицького землеволодіння.
c)
заборона українських організацій, преси, освіти.
d)
отримання допомоги з боку Антанти.
12.
У результаті здійснення в Україні в 1920–1930-х роках політики коренізації
a)
реорганізовано національні адміністративні райони на території республіки в звичайні райони.
b)
замінено російську мову в діловодстві, освіті, засобах масової інформації державною українською мовою.
c)
збільшено питому вагу українців серед керівних кадрів республіканського партійно-державного апарату.
d)
розширено повноваження республіки у сфері зовнішньої політики для здійснення культурної
13.
Однією з причин упровадження в Україні НЕПу як нової моделі господарювання було
a)
продовження бойових дій, що ускладнювали відбудову народного господарства.
b)
невдоволення селянства продрозкладкою, що виливалося у збройні виступи проти влади.
c)
здійснення республікою дипломатичного прориву й виходу з дипломатичної ізоляції.
d)
піднесення європейського та світового революційного руху, здійснення світової революції.
14.
Упроваджуючи на початку 1920-х рр. політику «коренізації», партійно-радянське керівництво СРСР мало на меті
a)
подолати масову неписьменність дорослого населення країни.
b)
остаточно утвердити радянську владу в національних республіках.
c)
знищити «буржуазно-націоналістичну», антирадянську інтелігенцію.
d)
налагодити культурне співробітництво з країнами Заходу.
15.
5.ВАПЛІТЕ — це
a)
об’єднання письменників і літераторів України у 1920-ті рр.
b)
спілка українських фото- й кінорежисерів при Київській кінофабриці.
c)
творчий союз українських художників-авангардистів 1920–1930-х рр.
d)
мистецьке угруповання театральних діячів України, послідовників Леся Курбаса
16.
Державно-політичний статус УСРР у 1921–1922 роках визначався
a)
«договірною федерацією» з РСФРР та іншими радянськими республіками, посиленням її підпорядкування загальнофедеративним органам влади.
b)
юридичною незалежністю УСРР, яка не входила до складу жодної сусідньої держави й не перебувала з ними в союзно-договірних відносинах.
c)
«воєнно-політичним союзом» з РСФРР зі збереженням УСРР формального статусу та ознак незалежної держави.
d)
«військовим союзом» з РСФРР та перебуванням УСРР у її складі на правах автономного утворення.
17.
Що характеризувало політику радянського керівництва щодо українського села в роки першої п'ятирічки?
1.сприяння вільній торгівлі хлібом та іншими сільгосп- продуктами
2.заниження цін на сільськогосподарську продукцію - «ножиці цін»
3.репресії через саботаж селян колективізації та примусове вилучення зерна
4.відновлення ринкових відносин, фінансова допомога одноосібним господарствам
5.використання матеріальних стимулів для заохочення до праці колгоспників
a)
1,3
b)
2, З
c)
2, 5
d)
4, 5
18.
До яких заходів вдавалася більшовицька влада для форсування темпів індустріалізації в роки першої п'ятирічки?
1.поєднання великої державної промисловості та дрібнотоварного приватного виробництва
2.запровадження масового виробничого змагання трудових колективів
3.впровадження режиму економії
4.матеріального заохочення робітників
5.відмови від директивного способу господарювання
a)
1,3
b)
1,4
c)
2, З
d)
4, 5
19.
Ім'я якого історичного діяча пропущено у свідченні сучасника?«Зі смертю скінчилася ціла течія національногоукраїнського більшовизму, що щиро вірила в ленінізм, в інтернаціоналізм, у рівність усіх націй, в ідеальний Союз РСР. Цю течію залізною п'ятою розчавив могутній російський бюрократичний шовінізм, що саме наступав по всьому фронту в Україні в особі Павла Постишева» .
a)
Микола Скрипник
b)
Лазар Каганович
c)
Володимир Винниченко
d)
Станіслав Косіор
20.
Про який «судовий процес» ідеться в спогадах Бориса Антоненка-Давидовича?«Радіопередача про перший день процесу, яку я слухав через навушники, бо гучномовців ще не було, вразила не тільки мене. Підсудні, починаючи з Ефремова, вважали за слушний обвинувачувальний висновок, котрий закидав їм терор, готування до повстання та всі ті смертні гріхи, за які розплата могла бути тільки ціною життя. Але, коли допит підсудних дійшов до Петра Холодного з Чернігова, той категорично відкинув його, і засідання суду перервали до вечора, а всіх підсудних одвезли до тюрми... Якась пружина в механізмі добре злагодженого процесу несподівано зіпсувалась, і її треба було конче спішно відремонтувати. На це пішло півдня, і вечірнє засідання почалося знову з допиту Холодного. Цього разу він без обвинувачення за слушне, й допит решти підсудних пройшов зовсім гладко».
a)
«Спілки визволення України» («СВУ»)
b)
«Український національний центр» (УНЦ)
c)
Українська військова організація (УВО)
d)
«Білогвардійський терористичний центр»
21.
Які заходи більшовицької влади мали на меті форсування індустріалізації в роки першої п'ятирічки?
1поєднання великої державної промисловості та дрібнотоварного приватного виробництва
2 відмова від директивного способу ведення господарювання
3 встановлення надвисоких планових завдань і покарання тих, хто опинявся позаду
4 матеріальне заохочення робітників
5запровадження масового виробничого змагання трудових колективів
a)
1,3
b)
2,4
c)
3, 5
d)
4, 5
22.
Укажіть складові політики «воєнного комунізму», здійснюваної в Україні в 1919-1921 рр.( 3 відповіді)
a)
націоналізація промисловості, що охопила всі сфери виробництва
b)
запровадження загальної трудової повинності та продрозверстки
c)
заборона приватної торгівлі та згортання товарно-грошового обігу
d)
викуп державою поміщицьких земель і передання їх селянам
e)
об'єднання всіх селянських господарств у колгоспи
23.
Яке твердження розкриває суть соціальних процесів у підросійській Україні на початку 20 ст.?
a)
Найшвидшими темпами пролетаріат формувався в північних та західних регіонах.
b)
У вугільній і залізорудній промисловості переважали україномовні робітники.
c)
Українська інтелігенція як соціальна група формувалася здебільшого з робітників.
d)
Частка малоземельних і безземельних селян щороку збільшувалася.
24.
Назви організацій, що створили Центральну Раду:
a)
ГУРіСВУ.
b)
ТУП і самостійники (УНП).
c)
СВУ і Союз земств.
d)
УПСР і УПСФ.
25.
Основна мета діяльності Української Центральної Ради на початковому етапі:
a)
автономія України у складі демократичної федеративної Росії.
b)
встановлення миру і розв'язання аграрного питання.
c)
негайне проголошення самостійності України.
d)
розбудова демократичної Російської Федерації й установлення 8-годинного робочого дня.
26.
Політика гетьманського уряду в галузі промисловості:
a)
відновлення старих порядків, повернення підприємств колишнім власникам, обмеження прав робітників, зростання робочого дня
b)
започаткування переведення промисловості на соціалістичні основи господарювання.
c)
захист інтересів робітників, підтвердження їхніх прав, наданих УЦР.
d)
продовження реформаторського курсу УЦР, запровадження «державного контролю» над виробництвом і розподілом.
27.
Одне з найголовніших досягнень керівництва ЗУНР:
a)
створення боєздатної Галицької армії.
b)
створення зовнішньополітичного відомства — Державного секретаріату міжнародних справ.
c)
створення Конституційного суду ЗУНР.
d)
створення харчових комітетів і ліквідація приватної власності на землю.
28.
Військово-політичні сили, які знищили денікінський режим в Україні наприкінці 1919 — на початку 1920 p.:
a)
армія Української Народної Республіки.
b)
партизанські загони українського селянства.
c)
польські збройні сили в союзі з армією УНР.
d)
Червона армія з допомогою повстанської армії Нестора Махна та інших партизанських сил.
29.
Зібрання, на якому було ухвалено рішення про скасування «воєнного комунізму» і перехід до нової економічної політики:
a)
X з'їзд РКП(б) (березень 1921 р.).
b)
VII Всеукраїнський з'їзд рад (грудень 1922 р.).
c)
VI Всеукраїнський з'їзд рад (грудень 1921 р.).
d)
1 Всесоюзний з'їзд рад (грудень 1922 p.).
30.
Сутність поняття «українізація»:
a)
добровільне вивчення української мови, запровадження двомовних шкіл, підготовка працівників державних органів, які розуміють українську мову.
b)
запровадження державності української мови, здобуття вищої освіти тільки українською мовою, підготовка і висування кадрів української національності у партійні та державні органи.
c)
запровадження навчання, видання книг і преси українською мовою, підготовка кадрів української національності у партійні та державні органи, запровадження діловодства українською мовою.
d)
обов'язковість української мови для партійних і державних працівників, запровадження навчання в школах лише українською мовою, організація культосвітніх закладів, видання книг і преси українсь¬кою мовою.
31.
Які поняття та терміни відбивають суть нової економічної політики? 1.Стахановці 2.госпрозрахунок 3.Коренізація 4.Продрозверстка 5.Кооперація 6.Продподаток
a)
1,2,4
b)
1,3,6
c)
2,5,6
d)
3,4,5
32.
Головна причина політичної кризи на початку 1921 p.:
a)
діяльність опозиційних до КП(б)У політичних партій.
b)
масовий антирадянський повстанський рух.
c)
міжнародне невизнання УСРР як незалежної держави.
d)
політика «воєнного комунізму», що призвела до господарської розрухи.
33.
«Закон про п'ять колосків» був складовою політики
a)
введення госпрозрахунку між державою та колгоспами.
b)
передання земель заможних селян бідняцьким господарствам.
c)
масових репресій проти селянства.
d)
освоєння цілинних та перелогових земель.
34.
Укажіть рік, у якому був проголошений курс на суцільну колективізацію сільського господарства.
a)
1925 р.
b)
1929 р.
c)
1930 р.
d)
1932 р.
35.
Політика «ліквідації куркульства як класу», здійснювана партійно-радянським керівництвом СРСР і УСРР у 1930–1931 рр., мала за мету
a)
вигнати куркулів зі створюваних колгоспів і радгоспів.
b)
змусити більшу частину селянства об’єднуватися в колгоспи.
c)
посилити матеріальну зацікавленість селян у суспільній праці.
d)
перерозподілити землю куркулів на користь бідняків
36.
Жертвою якої репресивної акції став академік Сергій Єфремов?
a)
«Шахтинської справи»
b)
Голодомору
c)
«Закону про п’ять колосків»
d)
справи «Спілки визволення України»
37.
Що стало наслідком розгортання в СРСР стахановського руху?
a)
уведення кримінальної відповідальності за запізнення на роботу
b)
заборона робітникам самовільно залишати підприємства
c)
підвищення норм виробітку продукції
d)
запровадження семиденного робочого тижня
38.
У 1932 р. кількість членів КП(б)У становила понад 500 тис. осіб, а в 1938 р. — близько 260 тис. осіб. Що зумовило скорочення чисельності Компартії України?
a)
зневіра в можливості побудови соціалізму
b)
здійснення масових репресій у республіці
c)
наростання загрози Другої світової війни
d)
згортання політики «українізації»
39.
Що було характерним для культурного життя України в 1930-ті рр.?
a)
створення творчих літературно-мистецьких об’єднань
b)
запровадження загальної обов’язкової середньої освіти
c)
насадження єдиного творчого методу — «соціалистичного реалізму»
d)
вигнання нелояльних до радянської влади митців за кордон
40.
«Розстріляне відродження» – умовна назва
a)
покоління українських політичних діячів часів Української революції, знищених під час Великого терору 1930-х років.
b)
групи українських «буржуазних спеціалістів», розстріляних у ході боротьби зі «шкідництвом» у 1920–1930-х роках.
c)
літературно-мистецької генерації України 1920–1930-х років, репресованої сталінським режимом.
d)
плеяди видатних українських учених, засуджених у 1930-х роках у справі «Спілки визволення України».
41.
Політична мета масового терору в СРСР і в Україні зокрема:
a)
ліквідувати реальних і потенційних противників сталінського тоталітарного режиму, залякати населення.
b)
подолати економічні та політичні труднощі й завершити побудову основ комунізму.
c)
показати перед усім світом могутність радянської політичної системи.
d)
скоротити населення СРСР, подолати проблему голоду.
42.
Наслідок трагедії 1932-1933 pp.:
a)
винищення більшості селянства.
b)
кооперація села.
c)
зламала опір селян колгоспній системі.
d)
повна русифікація селянства.
43.
Засоби вичавлювання з народу грошей, які було застосовано в роки перших п'ятирічок:
a)
державні позики, емісія грошей, збільшення виробництва горілки.
b)
емісія грошей, збільшення виробництва горілки, соціальні пільги.
c)
збільшення виробництва горілки, соціальні пільги, державні позики.
d)
соціальні пільги, державні позики, емісія грошей.
44.
Укажіть характерні риси тоталітарного режиму в Українській РСР у 1930-х роках.
a)
усеохоплюючий політико-ідеологічний контроль держави над усіма сферами життя суспільства
b)
одержавлення економіки, її мілітаризація та бюрократизація, використання примусової праці
c)
панування однопартійної системи, зрощування партійного та державного апаратів, культ вождя
d)
співіснування державного та приватного секторів економіки, підтримка підприємницької активності громадян
e)
існування незалежних профспілок, неурядових громадських організацій та інституцій
Reset
