Разом з крамарями, які його купили

Його вкрали татари після бою з козаками

Павлусь сам добирався, був голодний і знесилений

Татарській кінь привів його

Карий-ага

Ібрагім

Коджамбак

Мустафа-ага

За втечу

За кражу

За брехню

За заколот серед інших бранців

Не забув би Спасівку

Не зміг би вивчити татарську мову

Не зрікся би православної віри

Не посміхнувся би, поки не визволять

Бо той не зміг залізти на коня

знав, що тепер над ним

могуча рука Девлет-Гірея і його ніхто не сміє торкнути

бо нарешті вирушав в Україну , на волю

Бо його перепродали багатшому та добрішому панові

На нього одягають кайданки, немає ні хліба, ні води

Він вільно виходить до міста, стріляє з лука та скаче на коні

Він вимушений прийняти мусульманство та стати до війська хана

Хлопець став ханові за рідного сина

побачив Семена Непорадного

почув історію свого сина Мустафи та інших воїнів

побачив на конях Ганнусю і Павлуся

вступив у двобій із Остапом Швидким

Залишитися жити в ханських покоях

Подарувати йому золоті скарби і двох коней

Викупити з неволі Остапа Швидкого та подарувати йому

ніколи не нападати на українські села

він був вдячним і справедливим

він був підлим та підступним

він не виконував обіцянки

пригодницька повість

історична повість

героїко-романтична повість

пригодницький роман