Події твору відбувалися в тухольських горах.

Під час ловів провідником мисливців обрали Тугара Вовка.

Максим був невдоволений тим, що Мирослава брала участь у небезпечному полюванні.

Боярин радів, що «власти над громадою не має ніхто».

Над воротами біля будинку Максима висів орел.

Захар Беркут займався садівництвом, бджолярством, 

знався на лікарських травах.

На копу Тугара Вовка запросив Максим.

Бурунда подарував Мирославі грамоту, щоб дівчина вільно могла перебувати в монгольському таборі.

Завойовники силою змусили молодого Беркута показати їм вихід із улоговини.

Захар Беркут говорив: «Життя в неволі нічого не варте».

Тугар Вовк урятував Максима від сокири Бурунди.