багато школярів чекають на завершення навчального року

українці хочуть перемоги і закінчення війни

ми працюємо на полі

Зорі яскраво сяяли в небі

школярі весело вчать уроки

я буду писати розповідь про свої літні канікули

Вітер колише гіллям навесні

Осінь чарує золотими фарбами

Один із нас буде відпочивати

Дощ почав накрапати

Я люблю читати романи

Птахи злетілися спати

Одного зимового вечора ми дивилися цікавий фільм

Тепле сонце зігрівало землю

Учитель висловив вимогу читати твори в оригіналі

Осінній сад навіював смуток і тугу

Поезія...це завжди неповторність.

Новорічна ніч...як казка.

Це...мій будинок

Серце...не камінь

Сьогодні ми вирішили піти у ресторан "Дольче Віта"

Місяць світив ясно, зорі миготіли в небі

Луна прокотилася гаєм

Шевченко палки захисник українського слова

Я так люблю читати книги

Сонце пробирається крізь кубла хмар

Нам було цікаво

Високе небо грається струмком

Ми з подругою живемо поруч.

Василь сильно любив природу.

Христинка стомилася у дорозі

Вероніка завжди хвилювалася перед контрольною роботою

Вечір чеше розпущені коси свої

Софія Олегівна як вчитель української мови та літератури часто складала тестування для своїх учнів

Мов повітря люблю рідну мову

Ген за видноколом стеляться тумани

Я люблю тишу весняну.

Трави пахуть молодістю й літом.

Яскраве сонце світить, але не гріє.

Трепетні рядки листа в душі навік

Будемо вільні, сильні й мужні українці!!!

Друга пізнають в біді.

Пахне свободою вдома.

Нас зустрічають піснею.

Не спитавши броду, не лізь у воду.

Люблю львівські вулички.

Швидше б зібрали урожай.

Приходьте до школи із хороши настроєм

Уже світає.

Іду до лісу.

Прокидаюсь на березі Десни.

Науки не носити за плечима.

Сива голова матері.

Пам'ять живе на вустах народу.

Гори кличуть тих чия душа їм по зросту.

Дивився впевнено їй у вічі.

Весною віє свіжістю та літечком в повітрі.

Роки пролітають невпинно.

Плавай, плавай, качечко, річечкою глибокою.

Дощ шумить, наче весняна пісня.

У саду росли червоні та жовті тюльпани.

Небо є чистим, безхмарним.

Іде гроза дзвінка й тривожна.

Теплий літній вечір зігрівав душу.

Козаки не тільки були озброєнні шаблями, а й пістолями.

Оксана підготувала доповідь, скориставшись допомогою бібліотекарки.

Співаючи веснянки, дівчата беруться за руки й утворюють коло.

Денис нашкодив не тільки собі, а й усьому колективу.

Ой сонце світи дуже ясно.

Вітре буйний ти з морем говориш...

Серце мовчало, тихо пробиваючи такт.

Зашумів весною степ.

Падав сильний дощ наче із відра.

Приблизно половина учнів виконали усі завдання на відмінно.

Українці безумовно найсильніша нація.

Ми все-таки добре відпочили на вихідних.

У лісі жив самотній вовк, розчарований у людях.

Сонячні проміння теплі і приємні зігрівали душу й тіло.

Наляканий громом кінь тихенько засопів.

Стояла тиха ніч холодна вітряна

Ліс зустрів мене, як друга.

Івась, як учень, був мудрим і чемним.

У школі працювала вчителька, на прізвище Сірко.

І. Франко відомий, як фольклорист

Підеш собі зажурившись гаєм по долині.

Ця стежка вела їх угору, між густого чагарнику.

Потрібно робити добрі справи і не чекаючи похвали

Сніг, блискучий та легкий, падає на землю.

крапку з комою

кому

двокрапку

тире

До тебе, Україно, струна моя перша озветься.

Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса.

До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань.

Микито, знов мою пораду ти забув і судиш про князів.

Усе тимчасове інструкції слова і гроші.

І море і озеро і широкий степ у се було залите гарячим маревом.

І срібні сурми журавлів сльота і ранки голубі в се заплелося в тій дорозі.

Високі береги зеленувата вода лози усе було залите гарячим сонцем.