Автор «Відродження нації», один із засновників Української соціал-демократичної партії, голова Генерального секретаріату Української Центральної Ради, згодом Директорії УНР –

Командувач «Української» більшовицької армії, «народний секретар військових справ» у більшовицькому уряді.

У 1917 р. — підполковник Армії УНР, у січні 1918 р. — учасник боїв проти більшовицького наступу, керівник військової операції в Криму.

Організатор українських збройних сил, секретар військових справ у Генеральному секретаріаті, згодом голова Директорії.

Начальник більшовицької армії, яка йшла на Україну в грудні 1917 р.

Автор 10-томної «Історії України-Руси», один із співзасновників Товариства українських поступовців, голова Української Центральної Ради –

Голова Тимчасового уряду , який очолив делегацію ТУ до Києва

У квітні 1918 року командував кримською групою армії УНР. 22 та 24 квітня зайняв Джанкой та Сімферополь, проте на вимогу німецького командування українські війська припинили наступ

«Він залишився романтиком, навіть очолюючи перший

український уряд -Генеральний секретаріат, він жив більше емоціями та образами, ніж реаліями життя. Риторикою, пафосом, його революційним ідеалізмом були просякнуті навіть акти державної ваги – Універсали Центральної Ради, до створення яких він мав безпосереднє відношення».

Колишній генерал російської царської армії, очолював більшовицький наступ на Київ в січні 1918

Лідер самостійників, ініціатор створення українського війська