Про яке віщування щодо подальшої долі йдеться: "... сказав якось батько, коли я, сидячи на пiдлозi, розводив рукою калюжу".

...що впливало на його свiтогляд, що його оточувало, що органiзовувало його ще тодi, коли вiн лежав у матерi на руках i плямкав губами, зовсiм не думаючи про те, що колись доведеться писати свою автобiографiю. Про яку професію ідеться?

Головну роль у формацiї майбутнього письменника вiдiграє взагалi ....

Який предмет виробляв літературний стиль автора?

Писати в газетах я почав 1919 року за пiдписом

Про яку річку йдеться в усмішці Остапа Вишені " Сом"?

Поміж очеретами та верболозом сила-силенна невеличких озеречок, вкритих густою зеленою ряскою, лататтям з жовтогарячими квітками-горнятами на довжелезних зелених батогах!

А скільки там водяних лілей!

Це ...

Там така глибочінь, що й дна не дістанеш! Там ніхто ніколи дна ще не дістав! Та куди там?! Там так глибоко, що наша дзвіниця пірне! їй-бо, правда! Пірне з хрестом! Отака там глибочінь! Це так нам дід Панько розповідав.

Який художній засіб використано в уривку?

Якого знаменитого мисливця згадує діді Панько?

....найкраще чіпляти гусака або гуску, собаку сетера-гордона або бурого чи гімалайського ведмедя.

Такі рекомендації дає ... на .....

Дуже просто: наживляйте гачка, сидіть і чекайте. Почне клювати — підсікайте. Підсікши — витягайте. Витягли — зразу ж беріть ножа і розчиняйте ..., бо були випадки, коли в сома в череві знаходили різні цікаві речі: копчену ковбасу, вареного рака й пару цілісіньких шпротів.

Це рекомендація щодо ...

Слово "письменник" походить від дієслова "писати", а не від якогось там іншого дієслова.

Який засіб створення комічного використовує автор в усмішці " Письменики"?

— Ось, подивіться… Чи не підійшло б… оце до вашої газети? Це я написав…

Дивитесь.

— Не підійшло б… Знаєте… Не такого нам треба… Нам би якби щоб отакого…

— Так у мене є й таке. Ось…

І це не таке… Нам би якраз не такого треба…

— Так у мене є й не таке. Тільки вдома… Я принесу…

— Принесіть…

Ви дивитесь йому вслід, як він повернувся йти, дивитесь… дивитесь… дивитесь…

— Нда! — кажете собі.— Єсть! Потім приноситься "не таке, а отаке".

— У мене й ще "!

— Та ні, нам так що й цього досить… Продивимось… Зайдіть так через тиждень…

— Бувайте!

— Товаришу! Там друкарня прохає на "корпус"… Робітники стоять…

— І ти, лиха година! Дивись… І нема нічого підходящого… Ага! Ось… Почекайте трохи… Продивлюсь… Ммм… "Били ми Врангеля"… "Червонці наші… орли"… "Загнали в море"… "Хай живе"… Щось підходяще… Нате… На "корпус", скажіть, хай беруть… І пішло.

Який засіб творення комічного вжив Остап Вишня?

Далі із зростом чуприни зростає й той чи інший письменників світогляд, та чи інша його ідеологія, та чи інша платформа…

Платформа переважно тепер .....

Назовні ... всі в штанях, іноді дуже добрих, іноді дуже дірявих (залежить від талану), мають вони (як уже говорилось) здебільша довге волосся.

Більше особливих ознак, здається, нема.

Кого описав Остап Вишня?

Довжиною рядка в творі всі письменники поділяються на ....

Прозаїками звуться ті письменники, у яких рядок дуже широкий, і дуже довгий, і дуже дешевий.

Який засіб творення комічного використувує автор?

.... — це ті, що рядок у них коротенький, яскравий. І на кінці в нім причеплено або риму, або асонанса, або алітерацію.

Коли цього не причеплено, то такий вірш зветься верлібром, або ліверною ковбасою. Ідеть про ...

.... це, власне, ще не є справжні письменники. Це письменники майбутні. Ще колись писатимуть, а тепер вони тільки бавляться, граються, вчаться на письменників і лаються. Кого описано?

Незрозумілістю свого твору письменники поділяються на ...

.. - це ті, що пишуть віршами "символ віри"

... - це ті, що кажуть:

— їй-бо, ми не такі, як ви нас розумієте!.. їй-богу, ні! А ви нас отак розумієте?!? Ай-яй-яй! Як вам не сором!

... - від слова "і ми мажемо". Так що це всім зрозуміло. У нас їх мало

...- це, як ви й самі догадуєтесь, письменники, що скінчили реальну школу й не склали конкурсу до політехніки. Так ... й залишились…

Є ще особливий ґатунок письменників. Це так звані .... . Вони пишуть для того, щоб читачі плакали, або самі плачуть, як пишуть, бо їм писати не хочеться. Нещасний народ усі ... , бо, навіть коли зуби болять, мусять писати щось "веселе".