Про кого мова: Народився в м. Чигирині. Навчався в Києво-Могилянському колегіумі. У 1668 році обраний гетьманом воз’єднаної Української козацької держави. У 1776 році змушений був зректися булави на користь І. Самойловича.

Про кого мова: Брав участь у Жовтоводській битві 1648 р., Корсунській битві 1648 р., Пилявецькій битві 1648 р., Зборівській битві 1649 р., Берестецькій битві 1651 р. Він був одним із найближчих помічників Б. Хмельницького

Про кого мова: військовий  і державний діяч, староста канівський і черкаський. У 1533 р. подав пропозицію збудувати на Дніпрі ряд фортець для оборони України від татарських нападів. В місті Черкаси одна з вулиць носить його ім’я.

Про кого мова: ватажок українського гайдамацького руху, один з проводирів Коліївщини

Про кого мова: у с. Кропивні Золотоніського району заклали камінь на місці, де буде встановлено пам’ятний знак Кропивнянському полку, яким командував цей полковник

Про кого мова: Був послушником Мотронинського монастиря. У 1768 р. зібрав в Холодному Яру поблизу Чигирина загін повстанців проти Польщі

Про кого мова: Брав участь у гайдамацькому повстанні 1768 року. Повстанська Рада проголосила його гетьманом і князем Смілянським, а сам він заявив про відновлення Гетьманщини. Пізніше брав участь у селянській війні в Росії під проводом О.Пугачева (1773—1775).

Про кого мова: композитор, співак, драматург. Народився 1813 року на хуторі Гулаківщина, за три кілометри від м. Городища

героїчну боротьбу відображено в поемі Т.Г. Шевченка «Гайдамаки».

Про кого мова: військовий діяч, полковник, дипломат. Походив із кримських татар. Служив сотником реєстрового Переяславського полку.

Про кого мова: великий співак, композитор, основоположник української опери, автор опери «Запорожець за Дунаєм»

Про кого мова: Написав 12 творів, наповнених мотивами рідного краю, та водевіль «Ніч напередодні Іванового дня», де згадуються Городище, Валява, Мліїв.

Про кого мова: Майже 10 років життя займався лікарською практикою в Москві. Влітку 1839 р. цей співак відвідав Париж, Флоренцію, де у 1841 р. дебютував у Флорентійському оперному театрі. Він був відомий не тільки як співак, а й як талановитий драматичний актор. В м. Городищі відкрито музей цьому діячу.

Про кого мова: історик, філолог, етнограф, ботанік

Про кого мова: автор близько 400 праць з різних галузей знань: ботаніки, історії, мовознавства, етнографії. Він автор першої природознавчої книги для народу «Книга Наума…» (1833), сформулював увлення про обмін речовин, клітинну будову організмів й еволюцію тваринного світу.

Про кого мова: на початку 1840-х років створв фірму «Брати ... і .....», що збудувала у 1843 р. у с. Ташлику першу на Україні парову цукроварню.

Про кого мова: автор «Звідки пішла Руська земля за розповіддю Нестерової повісті і за іншими старовинними писаннями руськими» (1837), «Про походження варягів-русів» (1841) , чимало праць присвятив історії українського козацтва, національно-визвольній боротьбі українського народу, історії Гайдамацького руху, історії Києва.

Про кого мова: письменник. Автор «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я», «Старосвітські батюшки та матушки», роман «Хмари», історичні романи «Гетьман Іван Виговський», «Князь Єремія Вишневецький» та інші.

Про кого мова: Брав участь у гайдамацькому повстанні 1768 року. Уманський сотник, що мав відповідати за оборону міста. В Умані гайдамаками було винищено за різними даними від 2 до 20 тисяч поляків, євреїв та українців-уніатів. Після поразки повстання його було видано полякам. Після страхітливих середньовічних тортурів, ватажка Коліївщини було страчено.

Про кого мова: учений-помолог, світовий авторитет в галузі садівництва, меценат

Про кого мова: письменник, народився 1838 року в селищі Стеблеві Корсунь-Шевченківського району в сім’ї сільського священника.

Про кого мова: історик, філолог, етнограф, ботанік. Працював на своєму хуторі Михайлова Гора біля с. Прохорівки Золотоніського повіту, де й помер 22 листопада 1873 року.

Про кого мова: займався перекладом «Біблії» українською мовою, розпочату П. Кулішем. «Біблія» вийшла у Відні 1903 року.

Про кого мова: цей вчений за участь у русі народників перебував на засланні у Східному Сибіру, де працював садівником. Після заслання повернувся до Млієва, де заклав розсадник і сад

Про кого мова: був меценатом. З 1859 року мав дружні стосунки з Т.Г. Шевченком, матеріально допоміг видати «Кобзар» (1860 р.).

Про кого мова: 1834 року у Київському університеті був обраний першим ректором університету.

Про кого мова: цей вчений автор одного з найцінніших у світі сортів яблуні – Ренет

Про кого мова: цей вчений вивченню садівництва Криму. Створив в Україні мережу наукових і навчальних закладів садівництва. Доля вченого трагічно обірвалася 6 січня 1920 року, коли його було підступно вбито у власній хаті, на очах у сім’ї; у скоєнні злочину простежується чекістський слід.

Про кого мова: цей вчений створив у с. Мліїв помологічний розсадник, який став найкращим у Російській імперії і одним із найбагатших у Європі. При ньому була заснована школа садівників..

Про кого мова: український промисловець, цукрозаводчик. Народився у м. Смілі. Закінчив приватний пансіон в м. Одесі, а вищу освіту здобув в Паризькому політехнічному інституті.

Про кого мова: Головний отаман Холодноярської республіки

Про кого мова: український підприємець, цукрозаводчик. Народився 1783 року в містечку Смілі у сім’ї селянина-кріпака. Батько самотужки викупив себе і сім’ю з кріпатцтва

Хто на своєму машинобудівному заводі збудував пароплав «Українець» і спустив його на води Дніпра, поклавши початок Дніпровському пароплавству.

Хто у 1846 році збудував у Млієві один із найбільш технічно оснащених на той час машинобудівних заводів. Завод випускав обладнання і машини для цукроварень, які раніше можна було купити лише за кордоном

Про кого мова: «Батько Кіндрат» опікувався цілим робітничим містечком під Млієвом. При заводі було побудовано житло для працівників, лікарню, лазню і магазин. Більшість постійних працівників мали навіть окремі будинки із землею. На утриманні заводу були також училище, театр і церква. Скрізь на вулицях були рідкісні тоді газові ліхтарі, і в містечку було проведено водогін.

Про кого мова: український історик, письменник, перекладач, етнограф, фольклорист,
один з організаторів Академії наук України

Про кого мова: Народився 1855 року в с. Млієвві Городищенського району. Закінчив Паризький політехнічний інститут, Київський та Новоросійський університет (1879 – 1887 рр.).

Про кого мова: філолог, історик Сходу, автор книг з історії Персії, Туреччини та інших східних країн і народів, етнограф і фольклорист, знав більше шістдесяти мов

Чиє ім’я носить легендарна 93-я бригада Збройних Сил України

Про кого мова: Створив у Млієві потужну промислову імперію, спорудивши завод-комбінат і робітниче містечко, де виготовляли цукор-пісок і рафінад. Одни із керівників фірми «Брати ..... і .....».

Про кого мова: в 1870–1873 роках у містечку під Млієвом жив і працював Павло Чубинський – автор слів державного гімну «Ще не вмерла Україна».

Про кого мова: Народився 1871 року у м. Володимир-Волинському на Волині та своєю батьківщиною вважав містечко Звенигородку, куди переїде і назавжди оселиться. У 1941 року його заарештували.

У постанові на арешт стверджувалося, що він «був ідеологом українських націоналістів і впродовж ряду років очолював антирадянське національне підпілля…

Про кого мова: 1920 року біля Креселецького лісництва загін більшовиків оточив отамана. З вигуком: «Рости нових борців, Холодний Яре!» – отаман пустив кулю собі в скроню. «Воля України або смерть» було на чорному прапорі Холодного Яру.

Про кого мова: у 1918 році став професором Київського університету. Разом з В. Вернадським, М. Василенком та іншими став одним з організаторів Української Академії Наук, десять років був незмінним секретарем академії.

Про кого мова: олімпійський чемпіон. Створив в Черкасах власну школу веслярів. Він є почесним громадянином смт Чорнобая і с. Руська Поляна та м. Черкаси.

Про кого мова: вчений. Директор Інституту зоології. Вивчив пізньопалеолітичні стоянки в Мизині і Межирічі, що на Черкащині.

Один із трьох синів Степана зумів викупити з кріпацтва всю свою велику родину. Згодом він став одним із засновників фірми «Брати Яхненки-Симиренко», яка в 30-40 роках ХІХ століття стала на півдні Російської імперії провідною за обсягами торгівлі зерном, борошном, живою худобою, шкірами, збіжжям. Як звали цього сина?

про кого мова: Працював вантажником в Одеському, а згодом у Севастопольському морських портах. З 1897 р. почав виступати на цирковій арені як атлет-гирьовик та борець. За 40 років виступів не програв жодного чемпіонату, здобув світове визнання як «чемпіон чемпіонів»

про кого мова: У 1989 році був одним з ініціаторів створення Народного Руху України, а в грудні 1992 року став його головою, незмінним лідером партії та визначним авторитетом у політичному житті України. У 1991 році на перших виборах Президента України був кандидатом від НРУ і здобув 2-е місце.

про кого мова: працював в газеті «Черкаська правда» та «Молодь Черкащини», пізніше кореспондентом «Робітничої газети». Автор збіркок поезій «Тиша і грім» (1962 р.) і казки «Цар Плаксій і Лоскотон» (1963 р.). Діяч українського руху опору «шестидесятників»

Про кого мова: вчений. За його сприяння в Україні було організовано 4 заповідники: Канівський, Поліський, Карпатський, Луганський.

Про кого мова: художник, театральний декоратор. З 1965 року – головний художник Черкаського музично-драматичного театру. Похований у Черкасах.

Про кого мова: 2 вересня 1945 р. від імені уряду СРСР підписав Акт про капітуляцію Японії

Де у 1843 р. була збудована перша на Україні парова цукроварня.

Филон Кропивнянський це -

Корені роду Симиренків сягають іще козацьких реєстрів Війська Запорозького. Однак, у XVIII столітті горді козаки Андрій Симиренко та його син Степан були позбавлені всіх привілеїв, козацьких вольностей і власного маєтку. Що послужило причиною?

Про кого мова: Народився 1895 року у с. Мельники Чигиринського району. На початку кар’єри вчителював. З початком Першої світової війни і до 1917 року в чині прапорщика був направлений на Білоруський фронт. Разом з братом Олексієм у 1918 р. створили озброєний загін самооборони у с. Мельники Чигиринського району

в 1851 році на машинобудівному заводі Яхненків-Симиренка було спущено на воду перший в Україні пароплав із металевим корпусом для перевезення товарів Дніпром. Як він називався?

За що Платон Симиренко образився на Тараса Шевченка?

Скільки різних сортів фруктових дерев та ягідних кущів нараховував розсадник Симиренка в 1912 році, на 25-й рік існування?

Як в радянські часи називали ренет Симиренка, щоб стерти пам`ять про відомого помолога?