Читання мовчки

Читання мовчки

By Олександра Олегівна

Юрко, сидячи на товстій гілляці шовковиці, дивиться на  зелені луки, на сизі схили. Але ось його погляд зупиняється на гнізді. Щороку тут оселяються довгоногі чорно-білі господарі.

Юрко щовесни чекає зустрічі з Ним і Нею. Він знає звички цих птахів, запам’ятав, що вони роблять уранці, в обід, увечері. Хлопчик любить дивитися, як вони плавно кружляють над луками чи непорушно стоять у своєму гнізді. Та найбільше в них турбот, коли з’являються лелеченята.

А цієї весни Юрко з особливим нетерпінням виглядав лелек. Хотів їм розповісти, що восени йде до першого класу.

​

​Лелеченьки

Уже тепер, навесні, отак поза городами, понад ставком бігає до сільської двоповерхової школи, спинається на носки, зазирає у великі вікна, бачить там чепурних школярів, які уважно слухають учителів.

А одного разу, коли в школі нікого не було, задивився через шибку в порожній клас. Там сонячні зайчики дрімали на партах, на чистій підлозі, біля вхідних дверей.

До хлопчика підійшов нечутно дід Улас, шкільний сторож. Юрко так злякався, що й слова не міг вимовити. Але той не сварився. Лише спитав:

— Учитися хочеш?

— Х-хочу!Узявши за руку, дід Улас повів хлопчика по довгому шкільному коридору. Потім простягнув йому дзвоника. Юрко спершу боязко, а потім сміливіше задзвонив. Малиновий звук заповнив ущерть коридор, усі класи.​

​Лелеченьки

​

— Восени проведуть електродзвоник... — сказав сторож і погладив пальцями потемнілу мідь.

— А до нас лелеки прилетять незабаром! — похвалився хлопчик.

— Ти скучив за ними?

— Аякже.

— Значить, прилетять. Правда, цього року пізня весна, вони й забарилися.Невдовзі була перша весняна гроза. Мигавиці так освітлювали бабусину хату, що видно було, як удень.

Юрко шаснув під ковдру, притулився до бабусі і стурбовано запитав:

— А якщо лелеки потраплять під грозу?

— Вони сховаються під якимось деревом.

— А коли кругом буде степ? — не вгавав Юрко.​

​Лелеченьки

​​

— Тоді сховаються в якійсь долинці, у густій траві. Не хвилюйся все буде гаразд, - з цими словами бабуся поправила на онукові ковдру.

Юрко полегшено зітхнув і, вже заспокоєний, міцно заснув.

Уранці у вікно, вмите грозовою зливою, зазирає веселе сонце. Юрко поспішає надвір, босоніж біжить по росяному споришеві, бризками з дощової калюжі лякає курей і цуцика Пуфика, котрий дрімав собі побіля будки.

І раптом почув знайомі звуки. Глянув на гніздо й завмер: у ньому — Він і Вона.

— Лелеченьки! Де ж ви ховалися від грози? — спитав у птахів.

   Ті у відповідь заклацали довгими дзьобами, мабуть, вітаючись із Юрком.

Петро Швець, 273 слів​

Multiple Choice

Визнач жанр прочитаного твору.

• оповідання

• казка

• науково-популярна стаття

• роман

Multiple Choice

Якого віку був Юрко?

• учнем початкових класів      

• старшокласником   

• дошкільням     

Open Ended

Чому лелеки не повернулися вчасно?

Multiple Choice

Чому Юрко не міг заснути?

• бо він хвилювався, де птахи знайдуть прихисток під час грози

• бо хлопчикові хотілося якнайшвидше піти до школи

• бо він тішився, що прилетіли лелеки

Open Ended

Допиши вислови.

Юрко злякався так, що______________________________________________

Open Ended

Допиши вислови.

Юрко злякався так, що______________________________________________

Open Ended

Запропонуй інший заголовок до цього твору. Обгрунтуй свій вибір.

Poll

Мій настрій:

Poll

Завдання були для мене:

• Легкі

• Дуже легкі

• Складні

• Дуже складні