Search Header Logo
Світлячок ЛБ

Світлячок ЛБ

Assessment

Presentation

Fun

7th Grade

Practice Problem

Hard

Created by

Irina Ostapova

Used 1+ times

FREE Resource

1 Slide • 10 Questions

1

Світлячок

За В. Мельником

Щовечора світлячок своїм ліхтариком освітлював стежину, якою ходили мешканці лісу. Метелики, джмелі, павуки – усі дуже раділи з появи світлячка з ліхтариком. А йому теж було приємно робити добро, дарувати комахам радість. На тій стежині, котру осяював світлячок, лежав гострий камінь. А з віконечка своєї хатинки, що стояла під пеньком, неподалік від каменя, не зводячи очиць зі світлячкового ліхтарика, дивився маленький пустун – жучок-скакунець. 

– От коли б той ліхтарик погас. Сміху було б! Дядько Джміль, повертаючись додому, зачепився б за гостробокий камінь та й мішок свій із дарунками загубив би. Мені б усе дісталось! А що, коли той ліхтарик погасити? Він знайшов шматок гуми і змайстрував рогатку. Відчинивши віконце, скакунець стрельнув прямісінько у ліхтарик світлячка, і той згас. 

– Як же мені тепер бути? – засумував світлячок. 

– Незабаром до своїх осель повертатимуться лісові мешканці. Чи ж втраплять вони обійти той камінь? А жучок-стрибунець причаївся біля віконця й спостерігає, що з того буде. Навкруги зробилось темно. 

– Ой! – раптом чує світлячок чийсь голос. 

– Правіше ідіть! – крикнув світлячок. 

– Чому ліхтарик не горить? У такій пітьмі додому не доберуся… Все те чує й жучок-стрибунець. Світлячок вийшов на стежину і почав усіх попереджати про небезпеку. – Світлячку, мене чекає мій малий

скакунець. Він дуже боязкий, – сказала мати стрибунця. 

– То я навпрошки пройду. Швидше буде. 

– Мамо! Я тобі назустріч вийшов, – гукнув скакунець, потерпаючи зі страху. 

– Який же ти у мене розумник ростеш, – похвалила мати. 

– Пошукаймо мої окуляри. Вони десь біля гостробокого. Не інакше, якийсь бешкетник ліхтарика розбив... Того, хто робить зло іншому, ніхто не любить. Для того й сонечко не так яскраво світить. 

– Мамо! – хотів щось сказати стрибунець, та передумав. 

А мати продовжувала: 

– Щоб тому, хто нашого ліхтарика розбив, на день народження подарунків не дарували. 

– Мамочко! – вигукнув стрибунець . – Тримай мене. Я боюся. Мене злющий камінь за штанці вхопив! Стрибунцеві здалося, що капосний камінь ворухнувся й ніби почав з нього глузувати. 

– Мамочко! Він кепкує з мене! 

– Кепкують з недобрих та злих. Ти ж у мене хороший... Чи не так? Стрибунець не відповів. Він низенько опустив голову, закліпав очима, дістав з кишені рогатку й простяг її матері: 

– Це я розбив нашого ліхтарика. Пробач мені, матусю. 

– А хіба може бути щасливий той, хто чинить зло? - запитала мати. Наступної ночі на пеньку знову стояв усміхнений світлячок і високо тримав крихітного ліхтарика. Він освітлював стежину, а скакунець чатував біля світлячка, щоб ліхтарик більше ніколи не згасав. 

                                        380 слів


2

Multiple Choice

Скакунець жив у хатинці, яка стояла...

1

біля рівчака 

2

біля папороті

3

біля каменю

4

біля стежини

3

Multiple Choice

Скакунець хотів погасити ліхтарик, щоб... 

1

 забрати дарунки

2

випробувати рогатку

3

посміятися з комах 

4

нашкодити світлячкові

4

Multiple Choice

Кому зізнався у скоєному стрибунець?

1

світлячку

2

мамі

3

жителям уздовж стежини, де більше не світив ліхтарик

4

нікому

5

Multiple Choice

Чому ліхтар перестав світити? 

1

він зламався

2

світлячок переїхав

3

його задуло вітром

4

його розбили пострілом з рогатки

6

Multiple Choice

Хто першим з’явився у темряві? 

1

метелик 

2

павук 

3

мати скакунця

4

світлячок

7

Multiple Choice

Як світлячок допомагав жителям у темряві?

1

зробив багаття, біля каменю

2

вийшов на стежину та попереджав про камінь на дорозі

3

полагодив ліхтарик

4

поставив паркан навколо каменю

8

Multiple Choice

Хто (або що) схопив за штанці стрибунця у темряві?

1

гілля

2

мама стрибунцяі

3

світлячок 

4

камінь

9

Multiple Choice

Заверши репліку мами.  

– А хіба може бути щасливий той, хто чинить _____?

1

безлад 

2

зло

3

добро

4

ліхтарики

10

Multiple Choice

Як завершується казка?

1

скакунець та світлячок разом освітлювали стежину разом 

2

скакунець попросив вибачення у світлячка 

3

скакунця було покарано

4

світлячок освітлював дорогу, а скакунець чатував ліхтарик

11

Multiple Choice

Що просила мама скакунця для неї знайти?

1

окуляри

2

свічку

3

аптечку 

4

ліхтарик

Світлячок

За В. Мельником

Щовечора світлячок своїм ліхтариком освітлював стежину, якою ходили мешканці лісу. Метелики, джмелі, павуки – усі дуже раділи з появи світлячка з ліхтариком. А йому теж було приємно робити добро, дарувати комахам радість. На тій стежині, котру осяював світлячок, лежав гострий камінь. А з віконечка своєї хатинки, що стояла під пеньком, неподалік від каменя, не зводячи очиць зі світлячкового ліхтарика, дивився маленький пустун – жучок-скакунець. 

– От коли б той ліхтарик погас. Сміху було б! Дядько Джміль, повертаючись додому, зачепився б за гостробокий камінь та й мішок свій із дарунками загубив би. Мені б усе дісталось! А що, коли той ліхтарик погасити? Він знайшов шматок гуми і змайстрував рогатку. Відчинивши віконце, скакунець стрельнув прямісінько у ліхтарик світлячка, і той згас. 

– Як же мені тепер бути? – засумував світлячок. 

– Незабаром до своїх осель повертатимуться лісові мешканці. Чи ж втраплять вони обійти той камінь? А жучок-стрибунець причаївся біля віконця й спостерігає, що з того буде. Навкруги зробилось темно. 

– Ой! – раптом чує світлячок чийсь голос. 

– Правіше ідіть! – крикнув світлячок. 

– Чому ліхтарик не горить? У такій пітьмі додому не доберуся… Все те чує й жучок-стрибунець. Світлячок вийшов на стежину і почав усіх попереджати про небезпеку. – Світлячку, мене чекає мій малий

скакунець. Він дуже боязкий, – сказала мати стрибунця. 

– То я навпрошки пройду. Швидше буде. 

– Мамо! Я тобі назустріч вийшов, – гукнув скакунець, потерпаючи зі страху. 

– Який же ти у мене розумник ростеш, – похвалила мати. 

– Пошукаймо мої окуляри. Вони десь біля гостробокого. Не інакше, якийсь бешкетник ліхтарика розбив... Того, хто робить зло іншому, ніхто не любить. Для того й сонечко не так яскраво світить. 

– Мамо! – хотів щось сказати стрибунець, та передумав. 

А мати продовжувала: 

– Щоб тому, хто нашого ліхтарика розбив, на день народження подарунків не дарували. 

– Мамочко! – вигукнув стрибунець . – Тримай мене. Я боюся. Мене злющий камінь за штанці вхопив! Стрибунцеві здалося, що капосний камінь ворухнувся й ніби почав з нього глузувати. 

– Мамочко! Він кепкує з мене! 

– Кепкують з недобрих та злих. Ти ж у мене хороший... Чи не так? Стрибунець не відповів. Він низенько опустив голову, закліпав очима, дістав з кишені рогатку й простяг її матері: 

– Це я розбив нашого ліхтарика. Пробач мені, матусю. 

– А хіба може бути щасливий той, хто чинить зло? - запитала мати. Наступної ночі на пеньку знову стояв усміхнений світлячок і високо тримав крихітного ліхтарика. Він освітлював стежину, а скакунець чатував біля світлячка, щоб ліхтарик більше ніколи не згасав. 

                                        380 слів


Show answer

Auto Play

Slide 1 / 11

SLIDE