Західноукраїнські землі у скалді Австро-Угорської імперії нап.20

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЇ на початку 20 ст.

«...Звільна, важкою ходою повзли дні за днями, і життя в Бориславі для робучих людей ставало чимраз тяжче і тяжче. Здалека і зблизька, з гір і з долів, з сіл і з містечок день у день сотні людей пливли-напливали до Борислава, як пчоли до улія. Роботи! Роботи! Якої-небудь роботи! Хоть би й найтяжчої! Хоть би й найдешевшої! Щоб тільки з голоду не згинути! – се був загальний оклик, загальний стогін, що хмарою носився понад головами тих тисяч висохлих, посинілих, виголоджених людей. Небо і землю запер бог на залізні ключі, – вся надія мужиків-хліборобів вигоріла разом з їх житом та вівсом на поруділих від спраги загонах. Худоба гибла за недостачею паші. Не осталося нічого, як іти на заробітки, а заробітків-то якраз і не було тоді ніяких в нашім Підгір’ї – крім Борислава. От і поперлися туди бідні люди з усіх сторін, хапаючися за посліднє, так, як той потопаючий хапається за стебелинку... Дешеві і покірні робітники рікою напливали до бориславських багачів, з сльозами напрошувалися на роботу, хоть би й за яку дешеву ціну, – і ціна справді пішла чимраз дешевша. А між тим хліб ставав чимраз дорожчий, – до Борислава його довозили дуже мало і дуже неправильно, і робітникам не раз і з яким-таким грошем за пазухою приходилось мліти голодом. Щотижня вривали їм плату, а супротивних зацитькували згірдними, насмішливими словами: “Не хочеш тілько брати, то йди собі та здихай з голоду, – тут на твоє місце десять аж напрошується, та й ще за меншу ціну!”»

​

З повісті І. Франка «Борислав сміється»:

Видобуток сировинних ресурсів

призводило до виснаження природних багатств краю

гальмувало його промисловий розвиток через незацікавленість у впровадженні більш технологічних виробництв

заохочував проникнення в регіон іноземного капіталу

Poll

Які галузі промисловості займали провідне становище?

• Нафтова

• Солі

• Машинобудування

• Цукрова

• Деревообробна

1.У якому працювало понад 75 % населення

2.Найбільшою проблемою селян було малоземелля і безземелля в умовах збереження великого поміщицького землеволодіння, частка якого становила понад 40 % усіх земель.

3.Вільнонаймана праця одержала цілковиту перевагу над відробітками

4.Аграрного перенаселення

5.Селянські страйки

6.Споживча та кредитно-позичкова кооперація

Що визначало розвиток сільського господарства

Multiple Choice

Назвіть рік страйків у Східній Галичині

• 1904

• 1902

• 1901

• 1903

Місто виникло поблизу збудованої 1881 року станції залізниці «Тексас енд Пасіфік». Назва інвесторамами з Зейнсвілла, штат Огайо, очолюваними полковником Тілстоном Ф. Спенглером, колоритним правником, була обрана на честь міста Одеса в Україні.

Одеса

Як виникла українська діаспора?

історичний етнічний анклав у Нью-Йорк

Маленька Україна

​Київ (Північна Дакота)

​Київ був заснований в 1908 році як станція вздовж залізничної лінії Со-Лінія. Місто було названо українськими поселенцями в честь міста Київ в Україні

«Новий робітник», 1902 р.

«Тутешні робітники (в Стрию), в тому числі залізничники, в буквальному сенсі гинуть від голоду через дуже дорогі продукти, живуть у холодних і вологих будинках»

Восени 1901 р. студенти-українці виступили з вимогою розширення прав української мови в університеті та збільшення кількості українських кафедр. Зустрівши опір з боку адміністрації закладу, близько 600 студентів на знак протесту вдалися до сецесії – масового виходу з університету. Кинувши Львівський університет, вони переїхали на навчання в університети Кракова, Відня, Праги.

Найдраматичнішою подією в боротьбі за український університет стало віче українського студентства 1 липня 1910 р. Польські студенти збудували в приміщенні університету барикади, щоб перешкодити українцям вийти з будинку назовні й розпочати запланований похід вулицями Львова.

Так ідея створення окремого українського університету у Львові перетворилася на символ боротьби українців за свої національні права.

Львівський університет згідно з імператорською ухвалою 1871 р. мав бути двомовним – українсько-польським, проте фактично був польським

Боротьба за український університет у Львові

Уривок із львівської газети «Земля і воля» від 8 липня 1910 р.:

«Знову з нещасної нашої країни... проникли в крайову й закордонну пресу сумні звістки про пролиття людської крові, масові арешти, національні погроми. 1 липня цього року у Львівському університеті сталися такі події, яких ще не знала історія боротьби за університети. Від кулі браунінга загинув молодий, у розквіті віку студент права... Адам Коцко... Минуло 11 років, як українська академічна молодь розпочала активну боротьбу за свій університет. Депутації та петиції до 1902 р., широко відома сецесія молоді в тому ж році, постійні заворушення у Львівському університеті від 1905 р. аж по 30 червня цього року, які в 1907 р. дійшли до кульмінаційного пункту... всі ці виступи просунули питання заснування самостійного українського університету настільки вперед, що воно стало таким актуальним, що нині ніхто вже не має сміливості відмовляти 4-мільйонному українському народові в Австрії в його найбільш слушному й природному праві мати свою найвищу школу, університет. Однак жодних реальних результатів для реалізації цього постулату вони не принесли; навпаки, принесли навіть скорочення прав української мови у Львівському університеті».

Піднесення українського національного руху

З праці західноукраїнського історика Михайла Лозинського:

«...З цього часу домагання утворення автономного українського “коронного краю” в Австрії відсунулося на далеке майбутнє... Справою ще дальшого майбутнього, радше далеким ідеалом, ніж реальним домаганням, стало з’єднання всіх українських земель в одну незалежну державу, якого одні сподівалися від загальноєвропейського воєнного конфлікту, інші – від соціальної революції. Одначе цей ідеал щораз сильніше опановував розум і серця галицьких українців, даючи їм силу до важкої щоденної боротьби за національне й соціальне визволення. У цій боротьбі були періоди великого загострення і трагічних подій, коли українським населенням, особливо селянством і студентством, заповнювалися в’язниці, лилася кров і падали жертви українські. Так було ціле перше десятиліття 20 століття – під час боротьби за український університет, під час масових страйків українського селянства і в наймогутнішому з усіх українських масових рухів того часу – русі за загальне і рівне виборче право до австрійського парламенту й галицького сойму. З українського боку ця боротьба була відзначена пострілом українського студента Мирослава Січинського в цісарського намісника Галичини, польського графа Андрія Потоцького (12 квітня 1908).

Результатом цієї боротьби в публічно-правовій галузі стало здобуття представництва в австрійському парламенті і в галицькому соймі (кількістю понад одну четверту цілого галицького представництва, – що очевидно далеко не відповідало праву українського народу на основі демократичного принципу), української народної школи (з великими обмеженнями на користь польської мови і польського політичного духу), кількох українських середніх шкіл, кількох українських кафедр на теологічному, філософському і правничому факультетах Львівського університету, права уживання в державних установах української мови, права державної підтримки для українських культурних та економічних інституцій і т. ін.».

Poll

Назвіть першу партію Західної України

• РУРП

• УНДП

• УСДП

• ТУП

​Політичні партії Галичини на початку 20 ст.

​Русько-українська радикальна партія (РУРП)

​спиралася на підтримку селян Східної Галичини

У 1905 р. з’їзд РУРП схвалив нову програму, в основу якої було покладено ідею поєднання соціальної боротьби українського народу з національною.

Провідними діячами партії були Михайло Павлик, Кирило Трильовський, Лев Бачинський.

​Українська соціал-демократична партія (УСДП)

​​спиралася на підтримку селян Східної Галичини

проводила пропагандистську роботу серед малоземельних селян і сільськогосподарського пролетаріату, а також сприяла активній участі членів партії в селянських страйках

лідери – Микола Ганкевич, Семен Вітик

​Українська національно-демократична партія (УНДП)

​масовість

створення мережі осередків на місцях – у повітових центрах і навіть селищах,публічним зібранням,поширенню популярних часописів і брошур, маніфестаціям у зв’язку з конкретними подіями

НАРОДНІ ВІЧА

З’їзд УНДП, який відбувся 26 грудня 1902 р., проголосив перехід до «політики масової самооборони і рішучої опозиції проти галицько-польської адміністрації, проти піддержуючого її цент рального уряду»

організатори УНДП – Юліан Романчук, Кость Левицький, Михайло Грушевський

​«взяла у свої руки керму нашої політики

​кінцевою метою національного руху всі три партії сформулювали у своїх програмах здобуття культурної, економічної й політичної самостійності українського народу, його державної незалежності та об’єднання його земель.

Poll

Назвіть найвпливовішу партію Галичини

• РУРП

• УНДП

• УСДП

• РНП

Які умови визначали розгортання національного руху в Буковині та Закарпатті

Буковина

сприятливіші можливості для реалізації демократичних норм австрійської конституції

Провідну роль відігравали народовці.

заходи проти румунізації та впливу румунських бояр у Буковинському сеймі

1903-1905 РР. "Вільнодумний союз"

Народовці були творцями й першої української політичної партії на Буковині, яка постала в Чернівцях 1905 р. і проіснувала до кінця 1907 р. Вона називалася «Національна рада русинів на Буковині»

Буковинські депутати і галицькі депутати належали до Українського клубу у віденському пардаменті

Найкращі українські школи та громадські організації

Організації: "Руська бесіда", "Руська школа", "Поміч", "Праця" тощо

Партії: Українська поступова партія,"Руська рада", 1913 р. дві партії – Українська народна партія та На ціонально-демократична партія

1907 р. в Чернівцях створено Українську радикальну партію(критикувала народовські організації за надмірну прихильність до влади, заявляючи, що виражає інтереси українського селянства.)

​Закарпаття

мадяризація

село в Закарпатті залишалося українським

найдієвішою національною інституцією українців у краї була греко-католицька церква-започаткували народовський рух

не висували ідеї створення незалежної Української держави і навіть не порушували питання про надання Закарпаттю статусу автономії у складі Угорщини

Не було створено й політичної партії.

Друкований орган тижневик "Наука".Редактор Августин Волошин

​

"Поранений брат"- за словами Михайла Драгоманова

Poll

Який регіон М.Драгоманов називає: "Пораненим братом"

• Галичина

• Закарпаття

• Буковина

• Наддніпрянщина

Poll

Назвіть рік утворення Австро-Угорської імперії

• 1876

• 1874

• 1867

• 1865

​У чому суть руху за реформу виборчої системи Австро-Угорщини

Революція 1848 р вперше українці беруть участьв політичному житті краю(Українська громада виборює своє парламентське представництво)

У 1849 р.- скасування конституції

Відновлення у 1861 р. конституційного устрою, трансформацією імперії у двоцентрову державу — Австро-Угорщину

Західній Україні парламентська діяльність, яка зосереджувалася в Державній Раді (рейхсрат) у Відні та Галицькому й Буковинському сеймах, починаючи з 70%х рр. ХІХ ст., стала невід’ємною складовою політичного життя українців

У 1861 р. до парламенту потрапило лише 12 українців.

Серед 30 депутатів Буковинського сейму у 1861 р. були 4 українці

у 1861 р. до Галицького сейму, який складався з 161 депутата, українці вибороли майже третину мандатів — 46

Важливою подією в Австрії стало запровадження на початку 1907 р. загального виборчого права до Віденського парламенту

Голова Народного комітету УНДП К. Левицький. «Ми зібралися тут, – наголосив він, – щоб засвідчити, що весь руський народ є за справедливу виборчу реформу і що за се пра во постоїть усіма своїми силами»

1848 р. прехильно ставився до українців

( видав декрет про створення кафедри української мови й літератури у Львівському університеті, в 1849 році зробив Буковину окремим коронним краєм)

Франц Йосиф у 1853 році

1849- видав конституцію, яка зміцнювала абсолютизм, ліквідував парламентнамісником Галичини призначив польського аристократа Аґенора Ґолуховського, який довів Головну Руську Раду до самоліквідації

1851 року Франц Йосиф I скасував конституцію

1860 року видав нову конституцію

Франц Йосиф I у формі фельдмаршала. 1865

​​Прощання з імператором в Лупкові, після його інспекційної подорожі Галичиною в 1880 р.

​Франц Йосиф I

1866 року, після програної війни з Італією та Прусією, Франц Йосиф І уклав угоду з польською шляхтою Галичини; за її лояльність віддав їй панування в краї (крайова адміністрація, судове самоврядування, керівництво шкільництвом перейшло до польських рук, польська мова стала урядовою, полонізовано Львівський університет)

КУРІАЛЬНА СИСТЕМА

системи нерівних виборів, в яких носії активного виб. права групуються за становими, майновими, нац. ознаками або за комбінаціями їх. За К. с. відповідність між кількісним складом груп виборців (курій, розрядів) та кількістю представників, що обираються до певного органу, відсутня. Метою створення К. с. було легальне забезпечення панування домінуючої у даному сусп-ві соціальної Групи або класу. Фахівці з держ. права у 19 ст. вживали паралельний термін «класова система».

В Австро-Угорщині К. с. була ще складнішою. Виборці поділялися на 5 курій: великих землевласників, міст, торг, палат, сільс. округів і курію «загального голосування». Була скасована 1907.

У січні 1907 р. цісар затвердив «Закон виборчий до Ради Державної»

Австрійський парламент, як і раніше, складався з двох палат – Палати панів і Палати послів.

Палату панів призначав імператор із найвідоміших громадян імперії та верхівки духовенства. Палату послів обирали шляхом загального, рівного, прямого і таємного голосування

Право голосу отримав кожен австрійський громадянин-чоловік, якому виповнилося 24 роки і який жив у своїй громаді не менше ніж рік.

Так, на парламентських виборах 1907 р. серед німецького населення 1 депутат обирався від 40 тис. виборців, чехів — 55 тис., поляків — 52 тис., українців — 102 тис

У результаті виборів 1907 р. до Державної ради увійшли 32 українці, з яких 27 від Галичини і 5 – від Буковини.

На нараді Народного комітету УНДП – найчисленнішої української партії в парламенті – було ухвалено створити український парламентський клуб (фракцію) із 30 депутатів (двоє представ ників від УСДП вступили до загальноавстрійського соціалістичного клубу)

Multiple Choice

У якому році в Галичині було запроваджене загальне виборче право?

• 1917

• 1906

• 1905

• 1907

Український парламентський клуб

очолив Ю. Романчук

вимога про потребу запровадження національно-територіальної автономії українських земель в Австро-Угорщині

реформування системи, за якою відбуваються вибори до Галицького сейму. Депутати-українці австрійського парламенту в 1914 р. посприяли ухваленню нової виборчої системи, що мала забезпечити українцям у сеймі 62 (із 228) депутатських місця.

у 1914 р. товариство «Просвіта» мало 77 філій та майже 3 тис. читалень, у яких влаштовували вистави, вечорниці, проводили тематичні вечори, організовували хори й драмгуртки

У сільських читальнях діяли вечірні школи для неписьменних, різні курси. На Буковині ж 1912 р. діяло 9 філій «Руської бесіди» й близько 150 читалень

Великих успіхів досяг кооперативний рух, до якого належало майже 500 кредитних організацій

За цей час НТШ видрукувало майже 800 томів наукових праць. Книжками й часописами, виданими в НТШ, обмінювалися 230 наукових установ світу. Бібліотека налічувала майже 70 тисяч книг і 500 рукописів. Музей товариства зберігав понад 9 тисяч етнографічних й 5 тисяч археологічних пам’яток

​

У чому виявилося піднесення українського національного руху

Першим головою цього товариства став В. Нагірний. Період розквіту «Сокола» пов’язують із співпрацею зі знаним педагогом Іваном Боберським.

1894р.-товариство "Сокіл"

Іван Боберський (1873–1947) – педагог, перший популяризатор української фізичної культури як засобу пробудження національної свідомості. Від 1901 р. член українського спортивного товариства «Сокіл» (з 1909 р. – «Сокіл-Батько») у Львові. У 1908–1914 рр. його голова.

Іван Боберський (1873–1947)

​У 1900 р. Кирило Трильовський створив ще одну фізкультурно-спортивну організацію – «Січ» (офіційно організація називалася «Пожежно-гімнастичне товариство “Січ”»). Першу «Січ» було засновано в с. Завалля (нині село Снятинського р-ну Івано-Франківської обл.).

Кирило Трильовський (1864–1940)

Фізкультурно-спортивні товариства

Multiple Choice

Назвіть першу військово-спортивне товариство на теренах Західної України

• "Січ"

• "Молода Україна"

• "Сокіл"

Понад 12 тис. членів фізкультурно-спортивних товариств урочистою ходою пройшли вулицями Львова. Похід очолювали голова «Сокола-Батька» І. Бобер ський та отаман Українського cічового cоюзу К. Трильовський. «Отcе була найвизначніша масова маніфестація українська в ряді ювілейних Шевченківських свят», – свідчив про подію К. Левицький.

​

Шевченківський здвиг(28 червня 1914 р.)