Квітка.Суцвіття

​Квітка- орган статевого розмноження. Суцвіття Запилення. Запліднення. Насінина Плід.

Квітка — це видозмінений укорочений пагін з обмеженим ростом, пристосований для утворення статевих клітин і для розмноження насінням.
Як будь-який пагін, квітка розвивається із бруньки.

Стеблова частина квітки представлена квітконіжкою, верхню частину якої називають квітколожем.

Квітконіжка — це стеблова частина квітки, прикріплена до стебла пагона. Квітконіжка буває добре помітною (таку має яблуня), або дуже короткою, майже непомітною — сидячою (таку має подорожник).

Квітконіжка переходить у квітколоже — розширену стеблову частину квітки, до якої прикріплені тичинки, маточки та листки оцвітини.

Чашечка, що складається із чашолистків, найчастіше забарвлених у зелений колір, захищає квітку та її внутрішні частини.

Квітку зовні оточує оцвітина. Оцвітина виконує захисну функцію, до того ж пелюстки можуть приваблювати запилювачів.
Якщо оцвітину утворюють чашолистики (чашечки) і пелюстки (віночок), то це — подвійна оцвітина.

Якщо оцвітина утворена листками більш або менш однакової будови, то її називають простою оцвітиною.

Яскраво забарвлені верхні листки подвійної оцвітини називають пелюстками, вони утворюють віночок.

​Віночок — внутрішня, найпомітніша частина подвійної оцвітини, яка пристосована для приваблення запилювачів. Віночки квіток різняться забарвленням, формою і кількістю пелюсток, будовою і розмірами. Основною функцією віночка є захист генеративних органів квітки під час цвітіння.

У тюльпанів є тільки більш або менш однакові листочки — у них проста оцвітина. У одних рослин листочків простої оцвітини великі і яскраві, наприклад у тюльпана або орхідеї, а в інших, наприклад у ситника, непоказні.

У квітів яблуні є як пелюстки, так і чашолистики — у них подвійна оцвітина. Крім квітки яблуні подвійну оцвітину мають квітки вишні, капусти, троянди і багато інших рослин.

Квітки деяких рослин не мають розвиненої оцвітини. Наприклад, у квіток верби він нагадує лусочки. Такі квітки називають голими.

Листочки простої оцвітини можуть залишатися вільними (оцвітина проста роздільнолистна) або зростатися (оцвітина проста зрослолистна).

Квіти примули, наприклад, мають зрослолистну чашечку і зрослопелюстковий віночок.
У жовтця і вишні квітки мають роздільнолистну чашечку і роздільнопелюстковий віночок.
У дзвоника чашечка роздільнолистна, а віночок — зрослопелюстковий.

Якщо віночок квітки складається з незрощених пелюсток, то він роздільнопелюстковий.

Якщо пелюстки зростаються у нижній частині у трубку — це зрослопелюстковий віночок.

У середині квітки містяться репродуктивні частини квітки: маточка(и) та тичинки.Маточка — жіноча репродуктивна частина квітки, яка містить насінні зачатки. Вона складається з трьох частин: зав'язі, стовпчика, приймочки.  Тичинка — чоловіча репродуктивна частина квітки. Складається з пиляка і тичинковоїнитки  . Це органи квітки, які утворюють пилок (пилкові зерна).

У двостатевих квіток є і тичинки і маточка.

  

У роздільностатевих (одностатевих) квіток є або тільки тичинки (тичинкові або чоловічі квітки), або тільки маточка (маточкові або жіночі квітки).

Якщо маточкові і тичинкові квітки розвиваються на одній рослині (наприклад, у огірка і кукурудзи), такі рослини називають однодомними.

Якщо маточкові і тичинкові квітки розташовуються на різних рослинах (наприклад, у верби, тополі, конопель), такі рослини називають дводомними.

​

​Квітки на верхівці стебла можуть перебувати по-одному чи можуть бути зібрані у суцвіття.

Суцвіття — це групи квітів, розташованих близько одна до одної у певному порядку.
Суцвіття, у яких квіти розташовуються на головній осі, називають простими.

Складні суцвіття утворюються із простих, внаслідок розгалуження головної осі.

Суцвіття китиця капуста, конвалії, черемха, люпин.

Суцвіття сережка
тополя, береза, верба, горіх волоський, черемха.

Суцвіття зонтик
вишня, первоцвіт, цибуля.

Суцвіття щиток
яблуня, груша, глід.

Суцвіття колос осока, вербена, подорожник.

Суцвіття початок кукурудза, кала, рогіз.

Суцвіття кошик соняшкик, ромашка, календула.

Суцвіття головки люцерна, конюшина, хміль.

Складний колос — головна вісь розгалужується на прості колоски. Таке суцвіття мають пшениця, жито, ячмінь, пирій, тощо.

Складна китиця (волоть) — на видовженій осі розташовуються прості або розгалужені китиці. Таке суцвіття мають юка, овес, виноград, тощо.

Складний зонтик — бічні осі цього суцвіття розгалужуються простими зонтиками. Таке суцвіття мають морква, петрушка, кріп, борщівник, тощо.

Складний щиток — головна вісь розгалужується, як у простого щитка, і може закінчуватися простими кошиками або щитками. Таке суцвіття мають горобина, калина, деревій, тощо.

Статеве розмноження покритонасінних рослин пов'язано із квіткою. Її найважливіші частини — тичинки і маточки. В них відбуваються складні процеси статевого розмноження — запилення і запліднення.

Запилення — процес, під час якого пилок із пиляків тичинок рослини переноситься на приймочку маточки.

Існують два способи запилення: перехресне і самозапилення.

При самозапиленні відбувається переніс пилку з тичинок квітки на приймочку маточки тієї ж квітки.
Таким чином запилюються овес, пшениця, ячмінь, квасоля, горох, бавовник.
Самозапилення найчастіше відбувається до розпускання квітки (у бутоні). Є рослини, у яких квіти взагалі не розпускаються.
При перехресному запиленні пилок із тичинок однієї квітки переноситься на приймочку маточки іншої квітки. Перехресне запилення може відбуватися між різними квітками однієї рослини або різних рослин. Перехресне запилення відбувається за допомогою вітру, комах, води, птахів.

Запилення за допомогою вітру.

Вітром запилюються тополя, вільха, дуб, береза, ліщина, жито, кукурудза, подорожник, кропива та інші рослини.

Вітрозапильні рослини частіше ростуть великими скупченнями, наприклад, зарості ліщини, березові гаї, діброви. Більшість дерев, квітки яких запилює вітер, цвітуть навесні, до розпускання листя.

Ознаки вітрозапильних рослин

• Квітки не мають яскраво забарвленої оцвітини і запаху.

• Квітки дрібні, з невеликою оцвітиною або голі, зібрані в суцвіття.

• Пиляки на довгих звисаючих нитках

• Пилок сухий, гладенький, дрібний і легкий, добре розлітається.

• Приймочки маточок широкі або довгі, далеко висунуті з квіток.

• Часто на них розташовані волоски, які вловлюють пилкові зерна.

Ознаки комахозапильних рослин

• Квітки зазвичай великі з яскраво забарвленою оцвітиною.

• Пилок великий, липкий, з горбкуватою поверхнею, що сприяє прикріпленню його до тіла комах.

• На дні віночка в багатьох квіток утворюються нектарники, в яких виробляється запашний солодкий сік — нектар.

• Комахозапильними рослинами є яблуня, груша, лимон, апельсин, слива, абрикос, акація, липа, огірок, айстри, соняшник, суниця та інші рослини.

Запліднення — це злиття чоловічих та жіночих статевих клітин (гамет). Пилкове зерно потрапляє на приймочку маточки і прикріплюється до нього завдяки особливостям будови оболонки, а також липким цукристим виділенням приймочки, до яких пилок прилипає. Пилкове зерно набухає і проростає, перетворюючись на довгу, дуже тонку пилкову трубку, яка проростає між клітинами приймочки і стовпчика, а потім вростає у порожнину зав'язі.

​Одна з клітин пилкового зерна ділиться з утворенням двох чоловічих гамет(сперміїв). Коли пилкова трубка доростає до пилковходу, спермії проникають у зародковий мішок. Один з них зливається з яйцеклітиною. Відбувається запліднення, і утворюєтьсязигота.

Зигота — це клітина, яка утворилася у результаті злиття чоловічої та жіночої статевих клітин (гамет).

Другий спермій зливається з ядром великої центральної клітини зародкового мішка. Запліднена центральна клітина у результаті поділу утворює ендосперм — тканину, яка запасає поживні речовини, які використовує зародок, що розвивається із зиготи.

Таким чином, у квіткових рослин відбувається подвійне запліднення: перше — спермій зливається з яйцеклітиною, друге — з великою центральною клітиною.

Цей процес відкрив у 1898 р. ботанік, академік Сергій Гаврилович Навашин — професор Київського університету.

Подвійне запліднення характерно тільки для квіткових рослин

Головна частина насіння — зародок, який є зачатком нової рослини. Для того, щоб зародок міг розвиватися, у насінині (в ендоспермі або сім'ядолях) міститься запас поживних речовин. Насіння ззовні покриває шкірка, що виконує захисну функцію.

Зародок — зачаток майбутньої рослини. Він складається із зародкового корінця, зародкового стебла, зародкової бруньки і сім'ядолей.

  

Зародковий корінець — зачаток нового кореня. При проростанні насіння він розвивається першим, розриває шкірку насінини і закріплюється у ґрунті.

  

Зародкове стебло — зачаток нового стебла. Воно міститься між зародковою брунькою і зародковим корінцем.

 

Із зародкової бруньки розвиваються листя, гілки, квіти рослини.

 

Сім'ядолі — це перші листки зародка. За кількістю сім'ядоль у насіння усі квіткові рослини поділяють на дві великі групи: однодольні і дводольні.

Однодольними є жито, пшениця, овес, кукурудза, лілія, рис, цибуля та інші рослини.

Дводольні становлять дуже велику групу рослин. Наприклад, картопля, буряк, огірок, гарбуз, кавун, соняшник, горох, квасоля, яблуня, маргаритки, тощо.

Поживні речовини можуть бути відокремленими від зародка і перебувати в особливій тканині, яка називається ендоспермом; або можуть міститися в його сім'ядолях.

 

Якщо насінину квасолі на деякий час замочити у воді, з неї легко можна зняти насінну шкірку, розділити на дві сім'ядолі і побачити зародок.

 

Основні функції плоду:

• захищає насінину від несприятливого впливу довкілля;

• сприяє поширенню насіння;

• створює додатковий запас води і поживних речовин.

​Плід — найважливіший орган розмноження квіткових рослин, що утворюється з квітки після запилення і запліднення. Плід — генеративний орган квіткових рослин, у якому містяться насінини.

Насіння утворюється з сім'язачатків. Насіння знаходиться у плоді і захищено оплоднем, тому квіткові рослини ще називають покритонасінними рослинами.

  

Оплодень (зовнішня частина плода) — це стінки зав'язі маточки, які розрослися і видозмінилися. Часто в утворенні оплодня беруть участь і інші частини квітки (основи тичинок, пелюсток, чашолистиків, квітколоже). Наприклад, у яблука можна знайти залишки чашолистків.

У більшості рослин у квітці тільки одна маточка. Плід, який розвинувся з неї, називають простим: квасоля, горох, пшениця, жито, вишня, слива — (А).

​Якщо квітка має декілька маточок, то з неї утворюються збірний або складний плід: малина, ожина — (В).

​Якщо декілька плодів зростаються разом, то утворюється супліддя: ананас, інжир, шовковиця, буряк — (С).

Найважливіші функції плодів:

• плоди забезпечують розвиток, дозрівання і захист насіння;

• плоди беруть участь у розселенні рослин;

• плоди є цінним (висококалорійним) продуктом харчування для усіх тварин нашої планети;

• людина також широко використовує плоди і насіння: у їжу, на корм худобі, у медицині та промисловості.

​

Такі плоди мають ліщина, фундук, а у гречки плід — горішок є маленьких розмірів.

Горіх

Такий плід є у дуба.

​​Жолудь

Такі плоди утворюються у соняшника, айстри, кульбаби.

Сім'янка

Такі плоди у жита, ячменя, кукурудзи, пшениці.

​​Зернівка

​Горіхоподібні плоди — плоди з однією насіниною, що не розкриваються, з сухим оплоднем.

Такі плоди мають редька, капуста, гірчиця, редис, ріпа, бруква.

Стручок

У ірису і тюльпанавони відкривається стулками, у блекоти — кришечкою, у маку і дзвіночка — дірочками. Коробочки розвиваються також у льону, бавовнику, фіалки, тютюну.

Коробочки

Такі плоди у квасолі, гороху, бобів, акації, арахісу, сої.

Біб

​Коробочкоподібні плоди — розкривні плоди з сухим оплоднем, які містять багато насіння.

Всередині плодів смородини, журавлини, чорниці, томатів, винограду є багато дрібного насіння. Зустрічаються і однонасінні ягоди, наприклад, у барбарису, фінікової пальми.

​​Ягода

Такі плоди мають яблуня, груша, айва.

​​Яблуко

Такі плоди утворюються у гарбуза, кавуна, кабачка, огірка.

​​Гарбузина

Такі плоди у мандарина, лимона, апельсина.

​​Померанець

​Ягодоподібні плоди — плоди з соковитим оплоднем, найчастіше є багатонасінними.

Кістянки мають вишня, черешня, слива, абрикос, персик, черемха.

Кістянка

Такий плід у ожини, малини.

​​Багатокістянка

​Кістянкоподібні плоди — плоди із соковитою м'якоттю і твердою кісточкою.

Спосіб	Особливості будови насіння і плодів	Приклади рослин
Саморозкидання (автохорія)	Розкидання в результаті напруги тканин оплодня	Жовта акація, квасоля, фіалка, герань
Вітром (анемохорія)	Дрібне й легке насіння, часто з крилатими виростами	Кульбаба, клен, липа
Водою (гідрохорія)	Вирости, заповнені повітрям	Глечики, осока
Птахами (орнітохорія)	М’ясистий і соковитий оплодень, принадний для поїдання	Горобина, калина, вишня
Тваринами (зоохорія)	Насіння з гачками, шипиками, клейкими виділеннями	Череда, лопух, нетреба
Людиною (антропохорія)	Свідоме або несвідоме поширення при переселенні	Подорожник, галінсога

​​Плоди бувають розкривні та нерозкривні. Способи поширення.