Лекція 1. Публічна комунікація

Українська мова у публічній комунікацїі

курс передбачає 18 занять, з яких 6 лекцій та 12 семінарських

Poll

У своєму мовленні я дотримуюсь чинних мовних норм літературної мови, вправно вживаю різноманітні мовні засоби (синоніми, метафори, порівняння тощо). Це твердження є правдивим щодо мене на

• 90-100%

• 70-90%

• 50-70%

• менше 50%

Open Ended

Що я очікую від цього курсу?

Лекція 1. Публічна комунікація: елементи, етапи, закони

​План

1. Поняття публічної комунікації

2. Основні елементи публічної комунікації

3. Процес комунікації та його основні етапи

4. Закони комунікації

1. Поняття публічної комунікації

​Публічна комунікація - це процес обміну інформацією та ідеями між особами, групами, або організаціями в громадському просторі.

Це включає в себе створення, розповсюдження та сприйняття повідомлень, спрямованих на взаємодію із громадськістю, аудиторією чи організацією, або вплив на них.

Ці повідомлення можуть лунати у таких формах як:
промова, діалог, дискусія, інтерв’ю, блог, відеоблог, подкаст тощо.

Публічна комунікація включає в себе не лише усні та письмові форми спілкування, але також враховує невербальні елементи, такі як жести, міміка та інші засоби виразності. Це важливий аспект в різних сферах, таких як бізнес, політика, громадські і міжнародні відносини та освіта.

Публічна комунікація може відбуватися на різних рівнях, таких як між особами, в організаціях, в політиці, в мас-медіа, а також в інших соціальних контекстах. Вона грає важливу роль у формуванні громадської думки, взаєморозуміння та взаємодії в суспільстві.

Відправник: Особа, група чи організація, які висловлюють повідомлення чи ідеї.

Канал комунікації: Середовище чи засіб, яким використовується для передачі повідомлення, такий як мова, письмо, мас-медіа, інтернет тощо.

Аудиторія (реципієнт): Люди, які призначені для отримання інформації чи повідомлення.

Контекст: Сукупність обставин, що оточують комунікацію, які можуть впливати на її сприйняття та розуміння.

Зворотний зв'язок: Можливість отримання відповіді чи реакції від аудиторії, що дозволяє коригувати чи вдосконалювати комунікаційний процес.

​2. Основні елементи публічної комунікації

​3. Процес комунікації та його основні етапи

Процес комунікації складається з кількох основних етапів, які описують взаємодію між емітентом (відправником) і реципієнтом (аудиторією). Основні етапи включають:

       I.         Визначення цілей інформації: Емітент повинен чітко визначити, що він хоче досягти комунікацією. Це може бути передача інформації, переконання, розважання, тощо. Вислів Карнегі про підготовку до комунікації:

     II.         Кодування інформації: Емітент перетворює ідеї чи повідомлення в символи, які можуть бути передані через вибраний канал комунікації, такий як мова, написання, візуальні зображення тощо.

    III.         Передача (відправлення) повідомлення: Це етап фактичної передачі інформації через вибраний канал. Наприклад, говоріння словами, написання тексту, розміщення зображень тощо.

   IV.         Прийом повідомлення: Реципієнт отримує інформацію та сприймає її. Це може включати читання тексту, слухання мови, сприйняття візуальних елементів тощо.

    V.         Декодування інформації: Реципієнт розшифровує отриману інформацію і перетворює її з символів назад в ідеї чи повідомлення.

   VI.         Зрозуміння інформації: Реципієнт розуміє інформацію згідно з власними знаннями, досвідом та контекстом.

 VII.         Зворотний зв'язок: Якщо це можливо, реципієнт надсилає емітенту відповідь чи реакцію на отриману інформацію.

​4. Закони комунікації

Закон дзеркального розвитку

Закон залежності ефективності взаємодії від затрачених зусиль

Закон прогресивного зростання нетерпіння слухачів

Закон зниження рівня інтелекту аудиторії зі збільшенням її чисельності
Закон комунікативного самозбереження

Закон ритму комунікації

Закон мовленнєвого самовпливу
Закон довіри до зрозумілих висловлювань

Закон притягування критики

Закон самовиникнення інформації

Закон модифікації нестандартної поведінки учасників спілкування
Закон прискореного поширення негативної інформації

Закон спотворення інформації

Закон емоційної афіліації («зараження»)

Закон мовленнєвого посилення емоцій

Закон мовленнєвого поглинання емоцій
Закон емоційного пригнічування логіки