Черевний тиф. Паратифи А і Б

Морфологічна різниця між збудником черевного тифу і паратифів А і В базується на:

• Наявності джгутиків

• Відношенні до забарвлення за Грамом

• Розмірі бактерій

• Не існує

Можливість диференціації збудників черевного тифу і паратифів А і В

• Серологічно

• За біологічними властивостями

• Фаготипуванням

• Неможлива

У хронічних бактеріоносіїв черевного тифу виявляються:

• Vi-антитіла

• О-антитіла

• Н-антитіла

Максимальний термін виживання збудників черевного тифу в харчових продуктах

• Декілька днів

• Декілька годин

• Декілька місяців

При пастеризації молока /+65°С/ збудники черевного тифу гинуть через:

• 1,5-2 години

• 30 хвилин

• 1,5-2 хвилини

Основним місцем розмноження черевнотифозних бактерій в організмі людини є

• Жовчні шляхи

• Шлунок

• Просвіт тонкого кишечника

• Кров

Інкубаційний період при черевному тифі становить

• 7-12 днів

• 3-25 днів

• 60-65 днів

• 35-40 днів

• 3-5 днів

Найбільш ефективним методом лабораторної діагностики в перші дні захворювання на черевний тиф є

• Реакція Відаля

• Уринокультура

• Гемокультура

• Копрокультура

При хронічному бактеріоносійстві вірогідніше всього збудника черевного тифу можна виявити

• У спинномозковій рідині

• У випорожненнях кишечника

• У крові

• У харкотинні

• У жовчі

З метою діагностики реакцію непрямої гемаглютинації /РНГА/ можна використовувати при черевному тифі, починаючи з:

• 7-8 дня хвороби

• 18-20 дня хвороби

• 4-5 дня хвороби