ЗНО пробне 2021

Проаналізуйте фрагмент історичного документа

«Відозва Загальної української ради.

За всяку ціну завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини...

[...]

Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ. Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії.

Під час першого наступу Росія з найбільшою брутальністю прагнула до повного знищення українського життя...

І тепер в часи другого наступу всі ті вчинки повторюються!»

Загальна українська рада оприлюднила цитоване звернення у

• 1914 р.

• 1915 р.

• 1916 р.

• 1917 р.

«Відозва Загальної української ради.

За всяку ціну завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини...

[...]

Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ. Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії.

Під час першого наступу Росія з найбільшою брутальністю прагнула до повного знищення українського життя...

І тепер в часи другого наступу всі ті вчинки повторюються!»

Появу звернення зумовлено

• завершенням Галицької битви.

• початком «Листопадового зриву».

• здійсненням Чортківської офензиви.

• проведенням Брусиловського прориву

Проаналізуйте фрагмент історичного документа

«Відозва Загальної української ради.

За всяку ціну завзялася російська імперія загарбати українські землі Австро-Угорщини...

[...]

Уже другий раз у часи цієї війни насувається на українські землі Австро-Угорщини російський наступ. Другий раз українське населення Галичини, Буковини й північно-східної Угорщини попадає в огонь національного й релігійного переслідування з боку Росії.

Під час першого наступу Росія з найбільшою брутальністю прагнула до повного знищення українського життя...

І тепер в часи другого наступу всі ті вчинки повторюються!»

У роки Першої світової війни Загальна українська рада

• виступала за нейтралітет українців у війні.

• була прихильною до влади Австро-Угорщини.

• вимагала негайного проголошення незалежності України.

• підтримувала політику Росії на західноукраїнських землях.

Зображені світлини є свідченням

• вступу військ Директорії в Київ

• процесу українізації частин російської армії.

• проголошення П. Скоропадського гетьманом України.

• формування легіону Українських січових стрільців.

На фото зображено українського громадського, державного діяча –

• співзасновника Української національно- демократичної партії, голову Державного секретаріату Західноукраїнської Народної Республіки.

• керманича Союзу визволення України, дипломата Української Держави.

• першого команданта легіону Українських січових стрільців, депутата Сейму від Української національно-демократичної партії.

• співзасновника й голову Української національної партії на Буковині, голову української національної громади в Румунії.

Завдання 6 з 60

В уривку з історичного джерела «Після прийняття рішення про необхідність підняття загального повстання в Україні польовий повстанський штаб приступив до підготовчих заходів щодо його організації. Вирішено було пустити два відділи: південний – на Поділля, північний – на Волинь. Водночас мусить бути проведений комбінований виступ у Першій повстанській групі під керуванням командира І групи генерал-хорунжого Гулого…» ідеться про підготовку до

• повстання Н. Григор’єва.

• радянсько-польської війни.

• Другого Зимового походу Армії УНР.

• антигетьманського повстання Директорії.

Якою цифрою на картосхемі позначено територію УСРР, утрачену республікою в 1920-ті рр.?

• 1

• 2

• 3

• 4

Історико-культурну пам’ятку, зображену на фото, споруджено в стилі

• бароко.

• модерн.

• класицизму.

• конструктивізму.

Укажіть наслідок дій партійно-радянського керівництва, зазначених в уривку з історичного джерела: «Щоб подолати куркульський опір хлібозаготівлям, установити занесення на “чорну дошку” колгоспів, що злісно саботують здачу (продаж) хліба за державним планом… Провести перевірку складу колгоспів та очищення від контрреволюційних елементів – організаторів зриву хлібозаготівель».

• згортання політики «коренізації»

• початок «Великого терору»

• розгортання Голодомору

• здійснення акції «пацифікації»

Що характерно для розвитку науки в Україні в 1930-ті рр.?

• розрив зв’язків між прикладною наукою і виробництвом

• поглиблення співпраці вітчизняних і зарубіжних науковців

• фінансування наукових розробок громадськими організаціями

• установлення партійно-ідеологічного контролю за науковою діяльністю