Однорідне та неоднорідні означення

Однорідні означення є у реченні (розділові знаки пропущено):

• На лісових галявинах солодко пахли стиглі нагріті сонцем суниці.

• Безмежний золотий пшеничний лан розкинувся перед ними.

• У дівчини було світле хвилясте волосся.

• Настав темний осінній вечір.

Кому НЕ потрібно ставити у реченні:

• Сірі ледве помітні в тумані плавні непривітно шуміли.

• Стояло сухе осіннє надвечір’я.

• Холодний різкий вітер немилосердно бив в обличчя.

• Абрикоса цвіте промениста натхненна крислата.

Однорідні означення, що стоять після означуваного слова, вжито у реченні (розділові знаки пропущено):

• Усіх опанував бадьорий збуджений настрій.

• Висока береза спустила до самого долу розкішні тонкі гілки.

• Пішли дощі дрібні та безперестанні.

• Веселі допитливі учні сипали питаннями та жартували.

На місці якої цифри НЕ треба ставити кому в реченні

Від невеликого (1) затягнутого туманом острова, який оточували невидимі (2) підводні скелі, линули солодкі (3) медвяні пахощі квітів і чувся такий милозвучний (4) гарний спів, що вражені агронавти кинули веслувати й прислухались до тих нечуваних звуків.

• 1

• 2

• 3

• 4

Білі розніжені на сонці хмари пропливали над морем.

• речення з неоднорідними означеннями

• речення з однорідними означеннями, що вжиті в переносному значенні

• речення з однорідними означеннями, перше з яких непоширене, а друге поширене.

• речення з однорідними означеннями, що мають суто позитивне чи негативне значення.