жодного

2

3

1

Мій рідний КРАЙ, тобі відомі всі мої бажання.

Перші орачі порушать ниву, поки напівсонну тополю збудить трактор КРАЙ села.

Не КРАЙ мого серця, воно й так болить.

Вони боронилися і перемагали, падали і вставали, обороняючи свій КРАЙ.

(з)над, (по)над, (по)між, (по)серед

(з)під, (за)для, (уві)сні, (у)слід

(з)поза, (з)посеред, (з)поміж, (з)за

(по)друге, (по)одному, (до)мене, (тим)часом

із, від, край, до

про, через, у, на

вздовж, об, з, по

крім, близько, об, при

Ну що/б, здавалося, слова...

В криницю старості не заглядай, про/те, яким ти будеш, не гадай.

Взимку холодно, за/те комарі не кусаються.

Як/же я тепер вернуся до батька, до матері?

Що/б не робив, роби тільки найкраще!

начеб(то), тож(бо), якби(то), але(ж)бо

тоб(то), ніби(то), коли(б)то, мовби(то)

бо(ж), хоч(би), колй(б)то, цеб(то)

тому(то), тільки(но), тим(то), отож(то)

отож(бо), якби(ж)то, цеб(то), тому(то)

як, поки, щоб, для того щоб

перед тим як, після того як, коли, доки

що, щоб, як, доки

аби, доки, поки, коли

еред тим як, як, аби, наче

щоби, котрий, також, зате

але, й, та, або

де, з тим щоб, однак, чий

хоч, як, одначе, і

тому що, зате, який, ні

Я люблю тебе, друже, за(те), що в очах твоїх море синіє.

Як(би) не було ночі, то не знали б, що таке день.

Як(би) там не було, комусь належало це перевірити...

Вони боролися за(те), щоб ми сьогодні жили у вільній країні.

Він говорить те(ж), що й інші свідки.

якщо, бо, наче, та

який, чий, і, як

немовби, неначе, або, аби

тобто, неначе, зате, як

коли, куди, щоб, як

сполучники підрядності вживаються для зв’язку частин у будь-якому складному реченні

сполучники сурядності поєднують слова між собою, є членами речення

сполучники підрядності служать для зв’язку однорідних членів речення

сполучник – службова частина мови

сполучник – самостійна частина мови

зате, та, якби, якщо

і, або, чи, мов

але, мовби, начеб, втім

чи, начебто, немовбито, проте

як, мов, що, ніж

незважаючи на те що, чи... чи, так що, щоб

тому що, завдяки тому що, не то... не то, проте

тому що, через те що, перед тим як, для того щоб

коли, як, доки, після того як

щоб, незважаючи на те щоб, бо, якщо

а, й, та, як

бо, але, проте, зате

то... то, чи то... чи то, а, але

або, чи, хоч, наче

зате, однак, і, ні... ні

коли, доки, через те що, щоб

якщо, якби, коли б, чи

як, наче, неначе, проте

ані... ані, щоб, аби, коли

зате, аби, щоб, хай

хоч, незважаючи на те що, дарма що, хай

хай, щоб, аби, після того як

доки, бо, тому що, коли б

хоч, хоча, хай, щоб

нехай, хоча, так що аж, для того щоб

з метою, з-над, наприкінці, з-перед

у продовж, поперед, упоперек, з-під

з-поміж, у зв’язку з, з-поза, підчас

по-під, за винятком, із-за, поруч

позаду, на перекір, гот, навколо

Лунає НЕПОДАЛІК пісня сили, краси.

НАЗУСТРІЧ здіймалося місто в бронзі.

НАПЕРЕДОДНІ всю ніч ішов лапатий сніг.

Козаки НАВКОЛО фортеці копали шанці.

Десь ПОБЛИЗУ виводив свою пісню соловей.

Без краси не проживеш.

Друзі пізнаються в біді.

Не гріє сонце на чужині.

Як гукнеш, так і відгукнеться.

Час за гроші не зможеш купити.

близько;

всупереч;

із-за

у зв"язку з.

задля

з"єднує однорідні члени речення і частини складного речення;

вносить додаткові відтінки значення;

означає ознаку ознаки, ознаку предмета, ознаку дії;

служить для творення нових слів чи форм слова;

виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні і реченні.

утворені суфіксальним способом;

утворені префіксальним способом;

утворені шляхом переходу з однієї частини мови в іншу;

спосіб творення яких визначити неможливо.

якщо, бо, наче, та

який, чий, і, як

немовби, неначе, або, й

тобто, неначе, зате, проте

коли, куди, щоб, як

Людині треба, (що)б її робота залишалася після неї жити.

Не хочу я, (що)б знов пекла мене війна в журбі.

(Як)би мені крила, у небо б злетіла.

Не знаю, (як)би склалась моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати.

(Як)би хліб та одежа, їв би козак лежа.

зате, якби, якщо, мовби

начеб, начебто, тому що, і

немовби, немовбито, через те що, та

ніби, нібито, немов, мов

адже, отож, притому, для того щоб

а, але, та, і

й, та, і... і, або

і, та, ні... ні, ані... ані

аби, і, ні... ні, проте

або, хоч, або... або, чи... чи

однак, та, а, як

а, але, проте, зате

або, чи, хоч, коли

і, та, а, але

проте, але, однак, ані... ані

Коли/б, начеб/то, з/тим/щоб, мов/би;

за/те, ніби/то, у/зв’язку/з/тим/що, так/що;

що/б, не/наче, як/би, про/те.

для/того/щоб, як/тільки, тому/що, дарма/що;

що/б, про/те, як/що, з/того/часу/як;

умовні

причинові

протиставні

порівняльні

розділові

єднальні

часові

протиставні

причинові

розділові

Де око сягає

Ледь ноги тягне

Відбитися від рук

Хоч гармати коти

Як гірка редька

Старий як білий світ

Ні пава ні гава

Показати на двері

Битися як горлиця

Аж іскри летять

попід горами, переді мною, назустріч вітру

перед редакцією, хай знають, навколо стадіону

залежно від обставин, поміж травами, лише сьогодні

не хвилюватися, посеред міста, згідно з програмою

коло, понад, близько, у

для, всупереч, незважаючи на, з

на, біля, попід, поміж

в, на, по, при

до, повз, з-поміж, через

у, край, заради, з-під

згідно з, завдяки, без, під

обабіч, ради, задля, під

за, без, в, від

під час, по, за, поміж

по, про, позад, перед

при, з-понад, після, відповідно до

через, задля, назустріч, при

понад, побіля, поміж, попри

з-проміж, в, на, упродовж

назустріч, відповідно до, залежно від, з-поміж

довкола, у зв'язку з, замість, через

понад, задля, поміж, заради

з метою, на випадок, щодо, задля

навпроти, попід, з, над

в нашій країні

збиратися в дорогу

навчалися у академії

тайга, одягнена в хвою

у останньому вагоні

плавати в річці, закінчив у суботу

приїхав у Одесу, запитай у батька

успіхи у роботі, навчатися у ліцеї

відпочили в Італії, приїзд у Польщу

служити в армії, галявина у квітах

Вірю я в правду свого ідеалу.

Була осінь, удень пригрівало сонце.

Яблуневі сади стояли вмиті росою.

Яблуко м’яко скотилося у траву.

Уже доспіли яблука, груші.

бігти (у, в) сад, зайти (у, в) клас, удар (у, в) спину

успіх (у, в) навчанні, приніс (у, в) кишені, читала (у, в) газеті

бачив (у, в) сусіда, стати (у, в) пригоді, відніс (у, в) хату

була (у, в) Індії, плавати (у, в) озері, жила (у, в) Одесі

зайшов (у, в) клас, жила (у, в) Оренбурзі

відніс (у, в) хату, була (у, в) Італії, приїхала (у, в) Львів

успіх (у, в) роботі, стояти (у, в) болоті

приїзд (у, в) Київ, удар (у, в) спину, глянь (у, в) вікно

Не було і рубця сухого

Й ноги не суне

Так чи інак

Аж тини тріщать

Вдарити лихом об землю

не має самостійного лексичного значення

не змінюється

є засобом зв'язку слів у словосполученні та реченні

поєднує між собою однорідні члени речення

бувають сурядними та підрядними

є засобом зв'язку речень у тексті

не виступає членом речення

не змінюється

бувають похідними