сполучниковим і безсполучниковим зв'язком;

сурядним зв'язком;

сурядним і підрядним зв'язком;

підрядним зв'язком.

Рожевий пил спадав синіло все кругом і коси золоті зоря вплітала в трави.

В час гарячий полудневий виглядаю у віконцеясне небо ясне море ясні хмарки ясне сонце.

Улянці здавалось що вона чує навіть як розкриваються з тихим лускотом бруньки як пробиває торішнє листя ряст і вилазить з трави.

Дмитро дарма що став ширшим у плечах і наче побільшав на зріст легко зіскочив на цю пругку землю.

між цими частинами треба ставити тире;

між цими частинами не треба ставити кому;

між цими частинами обов'язково треба ставити кому;

між цими частинами обов'язково треба ставити двокрапку.

Багряним маком дотлівав захід, сиза ніч м'яко стелила свої шати, а од самої річки, з-під яворів долинав спів.

Мовчали закурені поля - німувала насічена рубцями-переметами дорога: тільки діброва до якої він саме дійшов пересварювалася з хуртовиною і вітром.

Скрізь по обидва боки Раставиці на покаті стеляться чудові городи, жовтіють тисячі соняшників, що ніби поспинались та заглядають поверх бадилля кукурудзи на річку: там набігли на річку високі коноплі і залили берег своїм гострим важким духом.

І пригадалося йому дитинство, над водами хиляться лози лелека пливе на висоті.

І широке море і простір без кінця; і морське повітря розворушує душу - веселить серце.

складнопідрядних реченнях;

складносурядних реченнях;

складних реченнях із сполучниковим і безсполучниковим зв'язком;

складних реченнях із сурядним і підрядним зв'язком.

текст;

речення;

абзац;

тематичні речення.

основна думка (тема);

наявність великої кількості розділових знаків;

завершеність змісту;

зв'язність речень.

виділена в тексті окрема, відносно закінчена думка;

сукупність тематично об'єднаних речень, в одному з яких називається тема;

речення, що визначає в ньому предмет мовлення й окреслює межі теми;

слова, яким належить визначальна роль у тексті.

Засобом міжфразового зв'язку може бути тільки займенник.

За паралельного зв'язку кожне наступне речення поєднується з попереднім.

Мікротемою називають речення, що визначає в ньому предмет мовлення.

Речення можуть поєднуватися двома видами зв'язку - послідовним і паралельним.

Ключовими називають слова, яким належить визначальна роль у тексті.

Текст зазвичай складається зі вступу, основної частини та кінцівки (висновку).

Кому не треба ставити між частинами, з'єднаними одиничним сполучником і, й, та (=і), або, чи, якщо вони мають спільну підрядну частину.

У складних реченнях із сурядним і підрядним зв'язком одні частини поєднуються сурядними сполучниками, а інші - підрядними сполучниками (сполучними словами).

За послідовного зв'язку речення не можуть поєднуватися займенниками, синонімами, лексичними повторами тощо.

2;

4;

5;

6.