Font size
WorksheetsТема 2: НОРМИ І ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА
Total questions: 25
Worksheet time: 14mins
Договірні норми міжнародного права – це:
норми, що є продуктом угоди суб’єктів міжнародного права й містяться в міжнародних договорах
регулюючі найважливіші суспільні відносини між суб’єктами міжнародного права
норми, які регулюють відносини між усіма державами-членами світового співтовариства
норми, які закріплені в угодах між державами визначених географічних регіонів
Яку назву має одна із форм нормотворчої діяльності, процес упорядкування та узгодження норм міжнародного права через усунення наявних між ними суперечностей та скасування застарілих положень?
інкорпорація;
адаптація;
кодифікація;
консолідація
Яку назву має система заходів із забезпечення фактичного виконання державою міжнародного зобов’язання на своїй території всіма органами та особами, які перебувають під її юрисдикцією?
систематизація;
ратифікація;
імплементація;
стратифікація
Міжнародний договір і звичай за юридичною силою:
рівні;
договори мають пріоритетом над звичайними нормами;
договір і звичай взаємодоповнюють один одного;
норми міжнародного звичаєвого права переважають над договорами
Види норм міжнародного права:
норми дипломатичного етикету, звичаю, резолюції міжнародних конференцій і організацій;
адміністративні, кримінальні;
універсальні, партикулярні, диспозитивні, імперативні, договірні;
цивільно-правові, процесуальні, але ускладнені іноземним елементом.
Принцип непорушності державних кордонів:
державні кордони, визначені державами історично один раз, не підлягають будь-якому зміні;
держава самостійно визначає свої кордони, правила їх перетину і прикордонний режим;
визнання існуючих кордонів, відмова від будь-яких зазіхань на ці території, відмова від будь-яких територіальних домагань в даний момент і в майбутньому;
межі визначають сусідні держави
Основні вимоги, яким повинна відповідати норма міжнародного права:
юридична сила, юридичний обо'вязок та відповідальність;
правоздатність, дієздатність та деліктоздатність:
гіпотеза, диспозиція та санкція;
юридична сила, регулюванння відносини між суб'єктами міжнародного права та загальний характер.
Основними особливостями договірних норм є:
письмова форма, стабільність змісту, легкість застосування, ефективний контроль за реалізацією;
вони є загальновизнаними, універсальними та
є критерієм законності всієї системи міжнародно-правових норм;
визнання держави, визнання уряду, визнання авторитету державного діяча, визнання міжнародного діяча;
Кодифікація міжнародно-правових норм:
включає в себе певну сукупність правових та інституційних засобів, які використовуються суб'єктами міжнародного права на міжнародному та національному рівнях, з метою реалізації приписів норм міжнародного права;
виявляється передусім у змісті діяльності його структурних елементів (правового та інституційного);
юридично узагальнене правило поведінки суб’єктів міжнародного права в певній сфері правовідносин;
процес систематизації діючих норм, у результаті якого ліквідують прогалини в правовому регулюванні, відбувається заміна старих норм новими.
Неофіційною кодифікацією займаються:
Рада Європи, ООН
Інститут міжнародного права (м. Ганта, Бельгія), Асоціація міжнародного права (Брюссель, Бельгія), Американський інститут міжнародного права;
Люблінський трикутник, Агентства Європейського Союзу
Європейська комісія, Організація Об'єднаних Націй, Організація Американських Держав
Офіційна кодифікація:
здійснюється державами або вповноваженими на те міжнародними організаціями
здійснюється неурядовими організаціями, приватними особами
проводиться в рамках наукових установ або вченими одноосібно
здійснюється на міжнародному і внутрішньодержавному рівнях
Неофіційна кодифікація:
здійснюється державами або вповноваженими на те міжнародними організаціями
здійснюється неурядовими організаціями, приватними особами
проводиться в рамках наукових установ або вченими одноосібно
здійснюється на міжнародному і внутрішньодержавному рівнях
Доктринальна кодифікація:
здійснюється державами або вповноваженими на те міжнародними організаціями
здійснюється неурядовими організаціями, приватними особами
проводиться в рамках наукових установ або вченими одноосібно
здійснюється на міжнародному і внутрішньодержавному рівнях
Імплементація має властивість:
здійснюється державами або вповноваженими на те міжнародними організаціями
здійснюється неурядовими організаціями, приватними особами
проводиться в рамках наукових установ або вченими одноосібно
здійснюється на міжнародному і внутрішньодержавному рівнях
Основні принципи міжнародного права закріплені в:
Статуті Організація Об'єднаних Націй
Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі
Віденської конвенції про право міжнародних договорів
Європейській соціальній хартії
Основні принципи міжнародного права – це:
юридично узагальнене правило поведінки суб’єктів міжнародного права в певній сфері правовідносин.
певна сукупність правових та інституційних засобів, які використовуються суб'єктами міжнародного права на міжнародному та національному рівнях, з метою реалізації приписів норм міжнародного права.
система основоположних норм міжнародного права, які регулюють відносини між його суб’єктами і є критерієм правомірності міжнародних правотворчого та правозастосовного процесів, дійсності інших міжнародно-правових норм.
основні напрямки впливу принципів міжнародного права на зовнішнє середовище.
Виберіть основні функції принципів міжнародного права:
Формування і розвитку міжнародної правосвідомості.
Сприяння становленню і розвитку системи міжнародного права як безпосередньо, так і шляхом об’єднання норм, інститутів та галузей навколо власних загальнообов’язкових правил.
Зміцнення міжнародної законності, визначення її сутності.
Основні принципи міжнародного права формулюють права, обов’язки безвідносно до суб’єктів міжнародного права.
Виберіть ознаки основних принципів міжнародного права:
Пов’язані з інтересами держав – невтручання у внутрішні справи, незастосування сили або загрози силою, загальне і повне роззброєння
Вони є критерієм законності всієї системи міжнародно-правових норм.
Формування і розвитку міжнародної правосвідомості.
Основні принципи міжнародного права функціонують тільки у взаємодії.
Основні права та обов’язки принципу поваги прав і основних свобод людини:
обов’язок визнавати право людини знати свої права та свободи і захищати їх;
обов’язок приймати законодавчі акти і вживати інших заходів, які є необхідними для забезпечення визнаних основних прав і свобод людини;
обов’язок сприяти і розвивати ефективне здійснення громадянських, політичних, економічних, соціальних, культурних та інших прав і свобод;
обов’язок поважати право самостійно розпоряджатися власною долею;
Зобов’язання, які покладає принцип заборони застосування сили або загрози силою:
не зупиняти процесу мирного врегулювання і пошуку взаємоприйнятних рішень;
відмовитися від актів репресії за допомогою сили;
утримуватися від застосування сили (прямої чи опосередкованої);
виконувати прийняте в узгодженому порядку рішення.
Принцип суверенної рівності держав надає останнім такі права:
право робити свій внесок у співробітництво на умовах рівності;
право встановлювати свої закони та адміністративні правила;
право утримуватися від будь-яких дій, які можуть поглибити напруженість;
право належати або не належати до міжнародних організацій;
Кожна держава зобов’язана добросовісно виконувати свої зобов’язання:
сприяти взаєморозумінню, довірі, дружнім та добросусідським відносинам в умовах миру, безпеки і справедливості;
за міжнародними договорами, які є дійсними відповідно до загальновизнаних принципів та норм міжнародного права;
за міжнародними договорами і зобов’язаннями як членів ООН;
застосування збройної сили за рішенням Ради Безпеки у разі загрози миру, порушення миру або акту агресії.
До структури мирного розв’язання міжнародних спорів Організації з питань безпеки та співробітництва у Європі входять:
Рада Ліги і спеціалізований юридичний комітет
Комісію з питань посередництва, примирення та арбітражу
Суд і Комісія з питань примирення
Міжамериканський комітет миру
Декларація про посилення ефективності принципу відмови від загрози силою або її застосування в міжнародних відносинах 1987 р. наголошує:
«Суб’єкти права в будь-якій правовій системі не обов’язково ідентичні за обсягом своїх прав»
«При тлумаченні і застосуванні викладені вище принципи є взаємопов’язаними, і кожний принцип повинен розглядатися в контексті всіх інших принципів»
«Держава має невід’ємне право на індивідуальну чи колективну самооборону, якщо станеться збройний напад, як це передбачено Статутом ООН»
«Правила поведінки, що створюються в процесі міжнародної правотворчості, завжди мають об'єктивовану форму виразу і закріплення»
Принцип територіальної цілісності держав покладає на них зобов’язання утримуватися від будь-яких дій, несумісних із цілями та принципами Статуту ООН, стосовно:
враховування інтересів іншої сторони – учасника спору
перетворення території на об’єкт привласнення прямо чи опосередковано, застосовуючи силу в порушення міжнародного права
застосування збройної сили з метою самооборони
забезпечення основних засад правотворчого і правозастосовного процесів.
