WorksheetsМіжнародне гуманітарне право
Total questions: 20
Worksheet time: 10mins
Міжнародне гуманітарне право – це
сукупність принципів і норм, що регулюють відносини між державами з приводу захисту прав людини й основних свобод для усіх, незалежно від раси, статі, мови ат релігії як у мирний час, так і в період збройних конфліктів.
самостійна, відмінна від національних правових систем конкретних держав система права, яка регулює міжнародні відносини з метою забезпечення миру, прав людини, міжнародного співробітництва.
особливий вид соціальних відносин – міжнародні відносини, що мають міждержавний характер.
визначення прав та обов’язків суб’єктів міжнародного права стосовно один одного, встановлення статусу різних категорій суб’єктів, їх правосуб’єктності, зміцнення міжнародного права, міжнародної законності, міжнародного правопорядку
Ознаки міжнародного гуманітарного права:
боротьби з масовими порушеннями прав людини, із злочинами проти людяності
складається із спеціальних інститутів захисту прав людини у мирний час, включаючи захист прав окремих категорій фізичних осіб, статусу іноземців, апатридів, біпатридів, та захисту прав людини у озброєних конфліктах
спеціальним об’єктом правового регулювання міжнародного гуманітарного права є міжнародні відносини, які за будь яких обставин забезпечують права людини й основні свободи усім фізичним особам, що перебувають під їх юрисдикцією
держава повинна забезпечити захист на національному і міжнародному рівнях особам, що перебувають під її юрисдикцією
“Право Женеви” –
особи, які беруть участь у воєнних діях і ті, хто безпосередньо не бере участі в них, мають право на повагу, захист і гуманне ставлення.
воюючі сторони не мають необмеженого вибору в засобах заподіяння шкоди супротивнику.
воюючі сторони не повинні завдавати шкоди одна одній без урахування мети війни, яка полягає в руйнації або ослабленні військової сили супротивника
за всіх часів особистість повинна бачити гарантоване додержання її основних права і свобод, так само як і умов існування, що відповідають її гармонійному розвитку
Права людини –
особи, які беруть участь у воєнних діях і ті, хто безпосередньо не бере участі в них, мають право на повагу, захист і гуманне ставлення.
воюючі сторони не мають необмеженого вибору в засобах заподіяння шкоди супротивнику.
воюючі сторони не повинні завдавати шкоди одна одній без урахування мети війни, яка полягає в руйнації або ослабленні військової сили супротивника
за всіх часів особистість повинна бачити гарантоване додержання її основних права і свобод, так само як і умов існування, що відповідають її гармонійному розвитку
“Право Гааги” –
особи, які беруть участь у воєнних діях і ті, хто безпосередньо не бере участі в них, мають право на повагу, захист і гуманне ставлення.
воюючі сторони не мають необмеженого вибору в засобах заподіяння шкоди супротивнику.
воюючі сторони не повинні завдавати шкоди одна одній без урахування мети війни, яка полягає в руйнації або ослабленні військової сили супротивника.
за всіх часів особистість повинна бачити гарантоване додержання її основних права і свобод, так само як і умов існування, що відповідають її гармонійному розвитку.
До першої групи належать міжнародні угоди, що регулюють права людини:
Загальна декларація прав людини, Пакти про права людини й інші акти, що містять принципи і норми, які стосуються прав людини переважно в умовах миру
міжнародні конвенції про захист прав людини в період збройних конфліктів
міжнародні документи, у яких регламентується відповідальність за злочинне порушення прав людини як у мирний час, так і в період збройних конфліктів
всі міжнародні документи
До третьої групи належать міжнародні угоди, що регулюють права людини:
Загальна декларація прав людини, Пакти про права людини й інші акти, що містять принципи і норми, які стосуються прав людини переважно в умовах миру
міжнародні конвенції про захист прав людини в період збройних конфліктів
міжнародні документи, у яких регламентується відповідальність за злочинне порушення прав людини як у мирний час, так і в період збройних конфліктів
всі міжнародні документи
Який принцип лежить в основі всіх прав людини?
рівності
гласності
верховенства
гуманності
Принцип обмеження щодо учасників бойових дій –
тільки представники збройних сил мають право атакувати супротивника і протистояти йому; воюючі сторони повинні вживати всіх заходів для того, щоб звести до мінімуму збиток, який може бути завданий цивільному населенню під час акцій, спрямованих проти військових об’єктів
атаки тільки тоді законні, якщо вони спрямовані на військові об’єкти, повна або часткова руйнація яких означатиме певну військову перевагу
зброя і способи ведення війни, що можуть спричинити надмірні страждання, заборонені
людина, що зазнала поразки в бою – недоторканна: капітуляція перед супротивником повинна врятувати їй життя; забороняються катування, принижуюче жорстоке ставлення; кожний має право на визнання себе суб’єктом права
Принцип обмеження щодо об’єктів бойових дій –
тільки представники збройних сил мають право атакувати супротивника і протистояти йому; воюючі сторони повинні вживати всіх заходів для того, щоб звести до мінімуму збиток, який може бути завданий цивільному населенню під час акцій, спрямованих проти військових об’єктів
атаки тільки тоді законні, якщо вони спрямовані на військові об’єкти, повна або часткова руйнація яких означатиме певну військову перевагу
зброя і способи ведення війни, що можуть спричинити надмірні страждання, заборонені
людина, що зазнала поразки в бою – недоторканна: капітуляція перед супротивником повинна врятувати їй життя; забороняються катування, принижуюче жорстоке ставлення; кожний має право на визнання себе суб’єктом права
Принцип обмеження щодо засобів бойових дій –
тільки представники збройних сил мають право атакувати супротивника і протистояти йому; воюючі сторони повинні вживати всіх заходів для того, щоб звести до мінімуму збиток, який може бути завданий цивільному населенню під час акцій, спрямованих проти військових об’єктів
атаки тільки тоді законні, якщо вони спрямовані на військові об’єкти, повна або часткова руйнація яких означатиме певну військову перевагу
зброя і способи ведення війни, що можуть спричинити надмірні страждання, заборонені
людина, що зазнала поразки в бою – недоторканна: капітуляція перед супротивником повинна врятувати їй життя; забороняються катування, принижуюче жорстоке ставлення; кожний має право на визнання себе суб’єктом права
Cпільний принцип для “права Женеви” і прав людини:
ніхто не може бути суддею у власній справі
недискримінація: становлення до особистості не може залежати від її раси, статі, національної мови, соціального стану, добробуту, політичних, філософських, релігійних поглядів або будь-яких інших критеріїв
соціальний добробут - кожний має право на сприятливі умови життя
природність особи, що перебувають під захистом, повинні мати можливість вести нормальний спосіб життя, на скільки це можливо
Принципи, притаманні ставленню до жертв збройних конфліктів:
Принцип обмеження щодо учасників бойових дій
Природність особи, що перебувають під захистом, повинні мати можливість вести нормальний спосіб життя, на скільки це можливо
Держава повинна забезпечити захист на національному і міжнародному рівнях особам, що перебувають під її юрисдикцією
Принцип обмеження щодо засобів бойових дій
Принципи "права Гааги":
Принцип обмеження щодо учасників бойових дій
Природність особи, що перебувають під захистом, повинні мати можливість вести нормальний спосіб життя, на скільки це можливо
Держава повинна забезпечити захист на національному і міжнародному рівнях особам, що перебувають під її юрисдикцією
Принцип обмеження щодо засобів бойових дій
Будь-яка дія, що здійснюється з причин, пов’язаних із збройним конфліктом, має відповідати :
міжнародному праві
міжнародному гуманітарному праві
міжнародному приватному праві
"праві Женеви"
Рівною мірою повинні бути захищені політичні та інші права жінок, права дитини; правовий статус індивідів підлягає також захисту - дані права відповідають
Принципам, притаманним правам людини
Принципам, притаманним “праву Женеви”
Принципам, притаманним "праву Гааги"
міжнародних загальним принципам
Відповідно до Додатковий протокол ІІ щодо захисту жертв збройних конфліктів не міжнародного характеру, міжнародне гуманітарне право не застосовується:
до ситуацій внутрішніх безпорядків і напруження, таких як бунти, ізольовані і спорадичні акти насильства і аналогічні дії, що не є збройним конфліктом
до ситуацій внутрішніх безпорядків і напруження, таких як бунти, ізольовані і спорадичні акти насильства і аналогічні дії, що є збройним конфліктом
до війни між двома і більшою кількістю держав
до незначних збройних сутичок між державами
Не підпадають під дію міжнародного гуманітарного права:
«тривале збройне насильство» у сенсі досягнення певного порогу інтенсивності такого збройного насильства
внутрішні заворушення, повстання, тероризм або високий рівень злочинності
одна зі сторін конфлікту має бути організованою збройною групою
війна між двома і більшою кількістю держав
Відповідно до Женевських конвенцій 1949 р. збройним конфліктом є:
всі випадки проголошення війни чи всякого іншого збройного конфлікту, що виникають між двома чи декількома державами, навіть у випадку, коли одна з них не визнає стану війни.
зброя і способи ведення війни, що можуть спричинити надмірні страждання
збройний конфлікт має місце кожен раз, коли держави застосовують силу чи коли відбувається тривалий збройний конфлікт між урядовими силами і організованими збройними групами або між такими групами всередині однієї держави
питання факту, як тільки є застосування сили однією державою проти іншої
Відповідно до дефініція з першої справи Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославі по обвинуваченню Душко Тадіча:
всі випадки проголошення війни чи всякого іншого збройного конфлікту, що виникають між двома чи декількома державами, навіть у випадку, коли одна з них не визнає стану війни.
зброя і способи ведення війни, що можуть спричинити надмірні страждання
збройний конфлікт має місце кожен раз, коли держави застосовують силу чи коли відбувається тривалий збройний конфлікт між урядовими силами і організованими збройними групами або між такими групами всередині однієї держави
питання факту, як тільки є застосування сили однією державою проти іншої
