дадаїсти;

сюрреалісти;

експресіоністи;

кубісти

літературний напрям, для якого характерно настанова на фотографічно точне й неупереджене зображення дійсності;

літературний напрям, для якого характерне зображення типових характерів у типових обставинах;

загальна назва сукупності нереалістичних напрямів у літературі й мистецтві к. 19 – поч. 20 ст.;

загальна назва кризових явищ кінця ХІХ – початку XX ст., позначених настроями безнадії та розчарування.

І. Г.Ібсен “Нора”;

О. Купрін “Олеся”;

М. Горький “Мої університети”;

М. Пруст “У пошуках утраченого часу”

модерніст;

реаліст;

романтик;

натураліст

зв`язок з ідеями естетизму;

філософське осмислення часу;

розширення меж психологізму, найвитонченіша деталізація душевних станів і вражень;

поєднання елементів життєподібного зображення з елементами умовними, символічними

абстракція;

натуралізм;

потік свідомості;

часопис

у творі зреалізовано принцип поєднання елементів життєподібного зображення з елементами умовними, фантастичними, символічними.

тут розкрито картини духовних та фізичних страждань людини, яка потрапила в життєву катастрофу;

присутнє зосередження на проблемах відчуження людини, знецінення індивідууму;

зображено бунтівників, які спромоглися на бунт, але виявили себе надто слабкими, щоб чинити опір.

загальна назва сукупності нереалістичних напрямів у літературі й мистецтві к. 19 – поч. 20 ст.;

загальна назва кризових явищ кінця ХІХ – початку XX ст., позначених настроями безнадії та розчарування.

потік сучасного літературного процесу, який вирізняється інтелектуальною та естетичною ускладненістю.

розважальна й дидактична белетристика.

Фройд, К.Маркс, Ф. Ніцше;

Джойс, Пруст, Кафка;

Толстой, Чехов, Достоєвський;

Горький, Бунін, Купрін.

зв’язки, завдяки яким тексти (або їхні частини) можуть по-різному посилатися одне на одного

стилістичний прийом, який полягає у використанні натяку на відомий історичний, політичний або літературний факт

авангардистська течія поч. XX ст. Головною мистецькою настановою було увиразнення сильних почуттів, яке досягалося шляхом їх навмисного загострення — аж до гротеску

створення індивідуально-авторських міфів — як цілком оригінальних, так і зіпертих на традиційні для тієї чи тієї культури міфологічні сюжети

низка художніх течій у літературі та мистецтві, що зародилися на початку XX ст. й рішучо порвали з реалістичною традицією

зв’язки, завдяки яким тексти (або їхні частини) можуть по-різному посилатися одне на одного

стилістичний прийом, який полягає у використанні натяку на відомий історичний, політичний або літературний факт

створення індивідуально-авторських міфів — як цілком оригінальних, так і зіпертих на традиційні для тієї чи тієї культури міфологічні сюжети

зв’язки, завдяки яким тексти (або їхні частини) можуть по-різному посилатися одне на одного

стилістичний прийом, який полягає у використанні натяку на відомий історичний, політичний або літературний факт

авангардистська течія поч. XX ст. Головною мистецькою настановою було увиразнення сильних почуттів, яке досягалося шляхом їх навмисного загострення — аж до гротеску

створення індивідуально-авторських міфів — як цілком оригінальних, так і зіпертих на традиційні для тієї чи тієї культури міфологічні сюжети

зв’язки, завдяки яким тексти (або їхні частини) можуть по-різному посилатися одне на одного

стилістичний прийом, який полягає у використанні натяку на відомий історичний, політичний або літературний факт

авангардистська течія поч. XX ст. Головною мистецькою настановою було увиразнення сильних почуттів, яке досягалося шляхом їх навмисного загострення — аж до гротеску

створення індивідуально-авторських міфів — як цілком оригінальних, так і зіпертих на традиційні для тієї чи тієї культури міфологічні сюжети

ірландський;

німецький;

французький;

англійський.