Навсправжки дівку хоть куди,

Проворну, чепурну і гарну;

Приходила і ся сюди....

Тут танцьовала викрутасом

І пред Енеєм вихилясом

Під дудку била третяка

Розумна пані і моторна,

Для неї трохи сих імен:

Трудяща, дуже працьовита,

Весела, гарна, сановита

Бідняжка - що була вдова;

Так годів з дев'ятнадцять мав,

Де усу буть, пушок м'якенький

Біленьку шкуру пробивав;

Та був одвага і завзятий,

Силач, козак лицарковатий,

Но пред Іулом прослізивсь

Як вийшла бабище старая,

Крива, горбатая, сухая,

Запліснявіла вся в шрамах;

Сіда, ряба, беззуба, коса,

Розхристана, простоволоса,

І як в намисті, вся в жовнах.

Старий скупиндя - скурвасинська,

Дрижав, як Каїн, за алтин...

Не кланявся нікому низько,

Для його все була бридня.

От я, так чисто сиротина,

Росту, як при шляху горох:

Без нені, без отця дитина,

Еней - отець, а неня - Бог.

Не в шутку молодець був жвавий,

Товстий, високий, кучерявий,

Обточений, як огірок;

І війська мав свого чимало,

І грошиків таки бряжчало

І хлопець хоть куди козак,

Удавсь на всеє зле проворний,

Завзятіший од всіх бурлак

Хоть молоді були, та гожі

І кріпкі, храбрі, як харциз

В них кров текла хоть не троянська,

Якась чужая - бусурманська,

Та в службі вірні козаки