Мартин Боруля

Іван Карпенко-Карий
"Мартин Боруля"

Історія створення

Сюжет комедії «Мартин Боруля» письменник будує на дійсних фактах із життя родини Тобілевичів: батько драматурга, який довгий час служив управителем поміщицьких маєтків, вирішив домогтися визнання свого роду дворянським. На це пішло чимало часу — і марно: дворянство не було доведено, оскільки прізвище в старих документах було Тобелевич, а в нових — Тобілевич. Карпенко-Карий використав цей факт

​Паспорт твору:

Літературний рід: драма.

Жанр: соціально-побутова трагікомедія.

Напрям (течія): критичний реалізм.

Тема: сатиричне зображення заможної верхівки села, що в гонитві за дворянськими привілеями ігнорує здорові моральні норми.

Ідея: утвердження думки, що гідність людини визначає не належність до привілейованого соціального стану, а чесна праця, простота і щирість у стосунках з людьми; смішна та людина, яка соромиться бути собою, захоплюється фальшивими цінностями, з усіх сил намагається пристосуватися до швидкоплинної моди.

Проблематика твору:

людської гідності, усвідомлення того, що щастя не в чині або в посаді;
праці як духовної потреби;
батьків і дітей;
меншовартості;
кохання і сімейного щастя;

​

Multiple Choice

Сюжет твору «Мартин Боруля» – своєрідна,

яскраво національна версія

• твору І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»

• поеми Байрона «Мазепа»

• комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»

• твору М. Куліша «Мина Мазайло»

Multiple Choice

Твір І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля» нале-

жить до такого жанру, як

• мелодрама

• трагедія

• комедія

• трагікомедія

Образ Мартина Борулі

Мартин Боруля не труситься за кожну копійку, не знущається з бідніших за себе, але він, як і мольєрівський герой Журден, у своєму прагненні офіційно стати дворянином, по суті, втрачає здоровий глузд.

Яка ж мотивація такої поведінки Борулі? Вона на поверхні, її Мартин не приховує: захист людської гідності як своєї, так і своїх дітей, прагнення оберегти їх від тяжкої («чорної») селянської праці, від «давньої залежності і бідності». Боруля марить тим, щоб хоч його онуки «були дворяне, не хлопи, що не всякий на них крикне: бидло! теля!»
Він кричить на сина, на чиновника земського суда — теля, а я мовчи? Мовчи, коли дворянина так лають? То що ж би я був тоді за дворянин? Ну, і я сказав йому: свиня, безштанько, приймак!.. Але яка ж це обоюдна обіда?»

Multiple Choice

В уривку

Кофію не знаю, як роблять… Піди ти зараз

до Сидоровички повчися у неї. І розпитай

гарненько, як його роблять і коли його

подають: чи до борщу, чи на ніч?

Борулю змальовано

• іронічно

• саркастично

• гротескно

• гумористично

І сам він затято відстоює свою гідність: намагається будь-що домогтися покарання для свого кривдника дворянина Красовського.

Сповненими іронії, а іноді й сарказму, є сцени, у яких Боруля намагається завести в своєму домі «дворянські порядки». Комічний ефект тут досягається завдяки разючій невідповідності між давно усталеним способом життя селянина- хлібороба й омріяною панською шляхетністю.

​

Так, Мартин Боруля:
• наказує і собі, і членам родини довго спати, хоча від спання йому нудно, та й боки болять;
• планує розвести собак та їздити на полювання;
• хоче віддати доньку Марисю за «благородного», який потім через кумедне непорозуміння тікає від неї;
• намагається прилаштувати сина на «благородну» чиновницьку посаду, проте Степана звільняють;
• прагне офіційно оформити своє «шляхетне» походження, але з’ясовується, що в документи закралася фатальна для нашого героя помилка (запис зроблено на прізвище Беруля, а не Боруля).

​

​• «Мартин. Марисю, скілько раз я вже тобі приказував, не кажи так по-мужичи: мамо, тато. А ти все по-свойому... Ти цими словами, мов батогом, по уху мене хльоскаєш.»

• «Марися (одна). І що це з батьком сталось, все пере-начують! Папінька... Мамінька... Аж чудно! Папаша... Мамаша... ще чудніще! Ха-ха-ха! Не можу я так балакать.»

​«Мартин (один). Ну, тепер вже все одно що й дворянин! Треба тілько дворянські порядки позаводить... Вирядю Степана і приймусь за дворянські порядки. (У двері.) Омель-ко, Омелько!.. (До себе.) Хоч і коштує багато, та зате ж порівняюся з Красовським.»

• «Омелько (про себе). Поки був чоловіком — і не вередував, а паном зробили — чорт тепер на нього й потрапе. (Пішов.)»

• «Мартин (один). Поки-то ще люде навикнуть, як величать! Воно й самому наче трохи чудно: то було "Мартин, дядьку Мартине", а тепер — пан!.. Нічого, призвичаяться!»

Word Cloud

Напишіть головні риси характеру Мартина Борулі

​Наймит

Омелько - наймит Мартина Борулі. Це працьовитий і дотепний чоловік, мудрий.

Він уже в літах, не боїться дражливого характеру Мартина. На роздратовані закиди Борулі завжди дає спокійну відповідь. Омелько відданий Борулі, проте не розуміє змін, які відбулися з хазяїном останнім часом. Розмірковування цього персонажа свідчать про розум та спостережливість. Наприкінці твору Омелько, пройнятий щирим співчуттям до хворого Мартина.

Омелько

Drag and Drop

Репліка Мартина Борулі «дорогою не балакай до

мене, бо я тебе, капловуха собако, чисто всього

обпатраю!» адресована​

Placeholder

​

Drag these tiles and drop them in the correct blank above

Омельку

Степанові

Миколі Гуляницькому

Гервасію Гуляницькому

Націєвському

• «Мартин. Ну й не ірод ти? Всі три з лошатами, а у Блохи аж двоє... Панича везе в город тройкою з дзвінком, і ззаду табун лошат буде бігти? Зараз мені перепряжи!

• Омелько. Та хіба я знав, що його призвели! Яких же запрягти, бо знову не вгодю, то до вечера буду запрягать та випрягать...»

• «Мартин. Ти б ще мішок драний надів на голову. Він там осоромить панича! Надінь мені добрий кобеняк!

• Омелько. Та ви ж за кобеняк нічого не казали, а тілько за чоботи! (Набік.) От наказаніє господнє з таким паном: звелів надіть чоботи, а чіпляється за кобеняка. (Пішов.)»

​

Multiple Choice

«...вкусила шляхетська муха»

• Трандалєва

• Мартина Борулю

• Степана Борулю

• Миколу Гуляницького

Марися

Узагалі дочка Мартина Марися — найбільш стійка до змін, бо має міцну моральну основу. Вона намагається зберегти своє щастя, а панське життя, яким марить батько, їй ні до чого: «Нащо ж дворянство нам здалося, коли воно горе приносе?.. Краще жить на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном – це всяке знає» (слова Марисі до матері).

Справді, Мартин Боруля раніше виховував своїх дітей у дусі здорової народної моралі, про що свідчать Марисині слова: «Перше батько казали, що всякий чоловік на світі живе затим, щоб робить, і що тільки той має право їсти, хто їжу заробляє».

​

​Марися (одна). Так от яке зуспіло мене горе! Дворянина батькові в зяті схотілось. О боже мій! Та де ж на всім широкім світі знайдеться дворянин, щоб так мене любив, як любить мій Микола? І я? Кого так щиро полюблю, щоб промінять його, забуть? О, нікого, нікого! Краще смерть, ніж заміж за другого!..»

• «Марися. Мамо, голубко моя! Я вже давно люблю Миколу, а того судейського тілько раз бачила, не знаю його — і знать не хочу.»

• «Марися. Мамо! Жили ж ми перше без дворянства, і всі були щасливі!.. Нащо ж дворянство нам здалося, коли воно горе приносе? Коли через нього ви хочете мене нещасною зробить, занапастить мій вік молодий!.. Мамо! Я ж ваша кров, — не губіть мене, віддайте заміж за Миколу. Я не хочу буть дворянкою! Краще жить на світі щасливим мужиком, ніж нещасним паном, — це всяке знає!..»

Степан

Повною протилежністю Марисі виступає її брат Степан: він прагне добутися чиновницької посади не стільки якимись інтелектуальними зусиллями, роботою над собою, щоденною старанною працею, скільки обманом, хитрістю — себто так, як у чиновницькому колі й було заведено.​

І батько навчає, як вижити в цій прогнилій системі: «Ну, тепер з Богом! (Встає). Прощай. (Цілує Степана). Слухай старших, виписуй почерка, завчай бумаги напам’ять, трись, трись меж людьми — і з тебе будуть люде!»

Дещо сумна картина, у якій батько радить синові порвати з другом дитинства Миколою, бо він тепер, як Борулі здається, уже нерівня їхньому роду: «Ти, сину, не дружи з нерівнею, краще з вищими, ніж з нижчими. Яка тобі компанія Микола? Мужик — одно слово, а ти на такій лінії, трешся між людьми іншого коліна. глянь на себе і глянь на Миколу. То таки мужик репаний, а ти канцелярист!»

Multiple Choice

Що таке крамбамбулі?

• Романси

• Горілка

• Танці

• Тістечко

Трандалєв

Яскравий негативний персонаж твору, повірений Трандалєв, — це спритний аферист, хабарник, що постійно наживається на маніпуляціях із документами та обдурюванні клієнтів: «Нарешті: чи виграв, чи програв, а грошики дай! Живи – не тужи! Все одно, що лікар: чи вилічив, чи залічив, – плати» (Трандалєв про себе).

Він – уособлення виродження, деградації корумпованого суспільства.

​

Націєвський

В негативному ключі зображено й реєстратора з ратуші (чиновника) Націєвського: самозакоханий, проте жалюгідний за своїми моральними рисами панок із вдачею боягуза. Як тільки Націєвський запідозрив, що дівчина, з якою його хоче одружити Мартин Боруля, вагітна від іншого, він без вагань тікає.

Націєвський думає, що завжди може сподобатися будь-якій дівчині, проте його кумедна мова та
невдалі спроби залицяння викликають лише огиду.

​

Гервасій Гуляницький та його син Микола

Як позитивних персонажів показано заможного шляхтича Гервасія Гуляницького та його сина Миколу.

Микола виявляє наполегливість у відстоюванні свого права на життя з коханою дівчиною (Марисею). В цьому йому
допомагає батько, який постає уособленням традиційної народної моралі та мудрості.

Так, Гервасій допомагає товаришеві, Мартину Борулі, усвідомити згубність ідей про вищість дворян над простими мужиками та повернутися до нормального життя відповідно до українських народних звичаїв.

​

Match

Співвіднесіть дійову особу та епізод з твору.

• Мартин Боруля

• Гервасій Гуляницький

• Націєвський

• Трандалєв

Спалює папери про дворянство

Просить благословити дітей до шлюбу

тікає із власних заручин

працює повіреним в обох сторін, що ворог

• Спалює папери про дворянство

• Просить благословити дітей до шлюбу

• тікає із власних заручин

• працює повіреним в обох сторін, що ворог

Красовський

• «Гервасій. Далеко ходить! Красовський вчений, лікар, Красовський державець, а ти надимаєшся через силу, щоб з ним порівняться, бундючишся дутим дворянством, з добра-дива посварився з ним, — вір мені, що як будеш отак роздувать свій гонор, то Красовський з'їсть тебе!..»

• «Гервасій. Що там бумаги! Красовський на лікаря вивчився, то йому і шляхетство пристало. Тепер він їздить у калясі, його вже крізь щаблі не протягнеш, а бумаги — тьфу!»

​

Match

Установіть відповідність між дійовою особою та

реплікою, яка їй належить.

• «Їздю на своїх конях по просителях: і коней годують, і мене годують, і фурмана годують і платять!..»

• «Краще жить на світі щасливим мужиком, ніж

  нещасним паном – це всяке знає!»

• «Красовський державець... – вір мені, що як будеш отак розбувать свій гонор, то Красовський

  з’їсть тебе!»

• «Поросят тілько в ночвах патрають, а ти хочеш

  благородного чоловіка»

Трандалєв

Марися

Гервасій Гуляницький

Мартин Боруля

• Трандалєв

• Марися

• Гервасій Гуляницький

• Мартин Боруля

Drag and Drop

У репліці «Бог дасть, дочку пристрою, тоді за-

живу настоящим... : собак розведу, буду на охо-

ту їздить, у карти грать» пропущене слово​

Placeholder

Drag these tiles and drop them in the correct blank above

дворянином

паном

мужиком

хазяїном

міщанином

Dropdown

«Одягнений у сюртюк з куцими полами. Рукава з

буфами... Жилетка червона, добротна, без маніжки..., шия пов’язана чорним шовковим платком

Select answer

», – так прийшов на заручини з Марисею​ ​