Риторика - це:

• відповідь, заперечення, зауваження одного з учасників діалогу іншому;

• наука про правильну вимову та наголошення слів;

• наука і мистецтво переконувати співрозмовників;

• емоційне ствердження або заперечення якогось факту.

Батьківщиною красномовства вважають:

• Давній Єгипет;

• Давній Китай;

• античну Грецію;

• Давній Рим.

Обмін інформацією, передача її однією людиною іншій це - :

• Уміння слухати;

• Культура мовлення;

• Спілкування;

• Доброзичливість.

Дайте визначення поняттю етикет:

• Манера поведінки;

• Відчуття міри, перевищивши яке, можна образити людину;

• стриманість в оцінці своїх чеснот, знань і становища в суспільстві;

• здатність скоювати безкорисливі вчинки, не допускати приниження заради матеріальної або іншої вигоди.

Тема виступу - це:

• основний шлях, завдяки якому через мовлення інформація доходить до слухача;

• роз’яснення, тлумачення, інтерпретація подій та фактів;

• основна галузь роздумів оратора, у межах якої він добирає явища та факти, що розглядаються у виступі;

• уміння оратора виступати без підготовки.

Ясність мовлення - це:

• насиченість виступу новими фактами, актуальними проблемами;

• смислова прозорість виступу, що забезпечує його зрозумілість, доступність у засвоєнні слухачами;

• якість мовлення, що відбиває здатність оратора спонукати слухачів до творчої діяльності;

• якість мовлення, яка полягає в його мелодійності, плавності, інтонаційній виразності.

Лаконічність мовлення відбиває:

• словниковий запас оратора;

• нормативність, літературність мовлення оратора;

• здатність оратора говорити стисло, залишаючись максимально зрозумілим;

• емоційність, натхненність і піднесеність мовлення.

Образність мовлення оратора — це:

• ясність, точність, логічна переконливість публічного виступу;

• уміння говорити ясно, без ускладнень, надуманих образів і туманних зворотів;

• наявність у виступі живих картин, які дають змогу не лише осмислювати почуте, а ніби сприймати його всіма почуттями - бачити, чути тощо;

• якість виступу, що відбиває здатність оратора розглядати конкретні факти і явища, давати їм чіткі наукові та політичні оцінки.

Темп виступу - це:

• Швидкість вимовляння звуків, складів за певний проміжок часу;

• Правильно вимовляти звуки та робити наголос у словах;

• Спільна розумова діяльність оратора і слухачів;

• Засіб усного мовлення, що полягає у вираженні його мелодики, гучності, темпу, наголосів і пауз.

Основні думки виступу потрібно повторювати:

• завжди тими самими словами;

• щоразу варіюючи їхнє мовне оформлення;

• пропонуючи слухачам повторити їх хором;

• пропонуючи слухачам їх записати.