Потерпіла, дружина правопорушника, який визнав, що під час двох останніх епізодів власного пияцтва вчиняв над нею фізичне насильство, обговорили відчуття болю й сорому, що її чоловік завдав їй та її родині. Після того, як вона закінчила говорити, церемоніальну пір’їну (що її символічно використовують задля визначення того, хто говоритиме наступним) передали наступній людині у колі, молодому чоловікові, що говорив про те, які внески правопорушник здійснював у розвиток громади, доброту, яку він демонстрував до старших людей, супроводжуючи їх на риболовлі й у іграх, а також про його готовність допомагати іншим людям із ремонтом по господарству. Далі старша людина взяла пір’їну й говорила про ганьбу для цілого роду, що її спричинила поведінка правопорушника, зазначивши, що за старих часів, у подібному випадку, у результаті він би мусив виплатити сім’ї жінки значне відшкодування. Почувши все це, суддя підтвердив, що потерпіла досі відчуває, що хотіла б спробувати якось вирішити всю цю ситуацію зі своїм чоловіком, котрий мешкає окремо, і що вона отримувала допомогу від своєї власної групи підтримки (включаючи адвоката потерпілого).
Яка форма відновного правосуддя описана в цьому уривку?
