Урок 25+ МОЛОЧНИЙ ШЛЯХ. БУДОВА ГАЛАКТИКИ. ЗОРЯНІ СКУПЧЕННЯ

Перші дослідження Галактики як зоряної системи розпочав…

• Вільям Гершель

• Ісаак Ньютон

• Галілео Галілей

• Іоган Кеплер

• Томас Райт

Answer explanation

Перші дослідження Галактики як зоряної системи розпочав вчений-астроном Томас Райт. У 1755 році він висунув теорію про те, що зірки, які ми спостерігаємо на небі, можуть належати до однієї великої структури, яку він назвав "Молочний Шлях". Ця теорія поклала початок подальшим дослідженням структури та природи нашої Галактики.

Гершель також має важливий внесок у дослідження галактик. В 1785 році він висунув гіпотезу про те, що "туманності", які спостерігаються на небі, можуть бути самостійними галактиками, подібними до нашого Молочного Шляху. Його робота була важливим кроком у розвитку уявлень про Всесвіт та його структуру. Таким чином, Гершель був одним із піонерів у розумінні природи галактик.

Галактики бувають таких типів:

• еліптичні, спіральні, неправильні
• спіральні, кільцеподібні, неправильні

• еліптичні, неправильні, кільцеподібні

• правильної відповіді немає

Answer explanation

Галактики можна класифікувати за їхнім зовнішнім виглядом, структурою та характеристиками. Основні типи галактик включають:

1. Еліптичні галактики: Ці галактики мають еліптичну форму без різко вираженої структури диска чи спіральних рукавів. Вони складаються переважно зі старих зір і мають малу кількість газу та пилу.

2. Спіральні галактики: Ці галактики мають яскраві спіральні рукави, які обертаються навколо центрального ядра. Вони мають плоску дископодібну структуру з вираженою спіральною формою.

3. Неправильні галактики: Ці галактики не мають чіткої симетрії або структури, характерної для еліптичних чи спіральних галактик. Вони можуть мати незвичайні форми і розміри, а також активно зореутворювати зорі.

Кожен з цих типів галактик має свої унікальні характеристики та особливості, які вивчаються астрономами для кращого розуміння їхнього походження та еволюції.

Тривалість (у земних роках) галактичного року становить...

• 225-250 мільйонів земних років
• 400-450 мільйонів земних років
• 300-350 мільйонів земних років
• 100-125 мільйонів земних років

Answer explanation

Тривалість галактичного року, або період обертання нашої Галактики навколо свого центру, є досить великою і складною для точного вимірювання. Швидкість обертання зоряної системи в нашій Галактиці різниться в залежності від відстані від центру. Проте, приблизна тривалість галактичного року оцінюється приблизно від 225 до 250 мільйонів земних років.

До якого виду зоряних скупчень належать Плеяди?

• комети
• відкриті або розсіяні скупчення

• галактики
• закриті скупчення

Answer explanation

Плеяди належать до виду відкритих (розсіяних) зоряних скупчень. Вони є одними з найяскравіших та найвідоміших скупчень на небі. Відкриті зоряні скупчення складаються з відносно молодих зір, які утворились з тієї ж газопилової хмари. Такі скупчення можуть містити від кількох десятків до кількох тисяч зір і зазвичай знаходяться в галактиці у вигляді плоских дисків або спіралей.

Розсіяні скупчення, як відомо, відрізняються меншою густотою та меншою кількістю зір порівняно з відкритими скупченнями. Вони часто представляють собою групи зір, які виникають у результаті спільної еволюції або впливу зовнішніх факторів, таких як приливні сили галактики. Хоча Плеяди і є відомими та видимими на небі, вони все ж мають характеристики розсіяного зоряного скупчення.

Який рік довший тропічний чи галактичний?

Answer explanation

Де наше місце в нашій Галактиці?

Покажіть приблизно

Answer explanation

Наша Сонячна система знаходиться в спіральній галактиці, відомій як Молочний Шлях (Milky Way). Ми розташовані в одному з галактичних плоских дисків, де знаходяться більшість зір та міжзоряний газ. Конкретно наша Сонячна система знаходиться близько на половині відстані між центром галактики та її краєм. Ми знаходимося в околицях галактичного диску, відносно нього ближче до одного з його країв, а не до центру.

У чому полягає відмінність між сузір’ям і зоряним скупченням?

Answer explanation

Сузір'я та зоряні скупчення є двома різними астрономічними об'єктами:

1. Сузір'я:

- Сузір'я - це зоряні скупчення, які утворюють фігури або образи на небі, що були вигадані та названі стародавніми цивілізаціями.

- Вони складаються з різних зір, які знаходяться на різних відстанях від Землі та не мають фізичного зв'язку одна з одною. Сузір'я формуються лише з позиційного відношення, тобто вони представляють собою вигадані лінії, які з'єднують різні зорі на небі.

- Приклади сузір'їв: Орион, Больша Ведмедиця, Стріла, Скорпіон тощо.

2. Зоряні скупчення:

- Зоряні скупчення є фізичною групою зір, які утворилися від однієї газопилової хмари.

- Ці скупчення складаються із зір, які взаємодіють гравітаційно та мають спільне походження.

- Їх можна поділити на два типи: відкриті зоряні скупчення, які зазвичай містять від десятка до тисяч зір, і глобулярні скупчення, які містять від десятків тисяч до мільйонів старих зір, які стиснуті в компактній сферичній структурі.

- Приклади зоряних скупчень: Плеяди, Геркулес, М13, М44 тощо.

Отже, основна відмінність полягає у тому, що сузір'я - це вигадані образи на небі, тоді як зоряні скупчення - це фізично сполучені групи зір.

Який вік Сонця в галактичних роках?

Answer explanation

Вік Сонця оцінюється приблизно в 4,6 мільярда років. Щодо галактичних років, то, як вже зазначалося, приблизно 225-250 мільйонів земних років дорівнюють одному галактичному року. Отже, щоб перевести вік Сонця у галактичні роки, можна поділити вік Сонця у земних роках на приблизну тривалість галактичного року. Таким чином, вік Сонця у галактичних роках складатиме близько 18,4-20,4 галактичних років.

У чому полягає відмінність у розташуванні кулястих та розсіяних скупчень?

• Кулясті скупчення розташовані у вигляді плоских структур
• Кулясті скупчення розташовані у вигляді куль або сфер, а розсіяні скупчення розташовані у вигляді розтягнутих структур або ліній.
• Розсіяні скупчення розташовані у вигляді куль
• Кулясті скупчення розташовані у вигляді кубів

Answer explanation

Головна відмінність між кулястими (глобулярними) та розсіяними зоряними скупченнями полягає у їхній структурі та розташуванні у галактиці:

1. Кулясті (глобулярні) скупчення:

- Кулясті скупчення мають компактну, сферичну або глобулярну форму.

- Вони містять велику кількість старих зір із дуже малими кількостями газу та пилу. Це вказує на те, що вони утворилися давно і мають стабільну, досить відділену від інших областей галактики історію.

- Ці скупчення часто розташовані поза галактичним диском і можуть обертатися навколо ядра галактики.

2. Розсіяні (відкриті) зоряні скупчення:

- Розсіяні скупчення мають менш компактну структуру та зазвичай знаходяться у галактичному диску.

- Вони містять менше зір, порівняно з кулястими скупченнями, і можуть мати більшу кількість молодих та гарячих зір.

- Зорі у розсіяних скупченнях можуть взаємодіяти між собою та з іншими зорями у галактиці.

Отже, головна відмінність полягає в структурі та розташуванні в галактиці.

На зоряному небі ми спостерігаємо темні туманності. Завдяки чому ми їх бачимо, адже такі туманності не випромінюють видимого світла?

Answer explanation

Темні туманності або молекулярні хмари - це області космічного простору, які складаються переважно з газу та пилу, що зазвичай містяться в інтерстеллярному просторі. Ці хмари можуть включати гази, такі як водень, гелій, а також міліарди дрібних частинок пилу.

Хоча темні туманності не випромінюють світла самі по собі, вони можуть спостерігатися завдяки різним факторам:

1. Розсіювання світла: Світло від далеких зір може розсіюватися на частинках пилу, які знаходяться у туманності. Це розсіяне світло може зробити темну туманність видимою для спостерігача.

2. Поглинання світла: Інша причина, чому темні туманності можуть бути помічені, полягає в їхній здатності затримувати світло. Коли світло проходить через темну туманність, частинка пилу може поглинути частину світла, що приводить до того, що туманність виглядає темнішою на тлі більш яскравого фону.

3. Інфрачервоне випромінювання: Хоча темні туманності не випромінюють видиме світло, вони можуть випромінювати в інших частинах спектра, таких як інфрачервоне випромінювання. Це інфрачервоне випромінювання може бути зафіксоване інструментами, які чутливі до цього діапазону довжин хвиль, такими як телескопи, що дозволяє нам досліджувати темні туманності навіть там, де вони не видимі в оптичному діапазоні.

Отже, хоча темні туманності не випромінюють видимого світла, вони все ще можуть бути помічені за допомогою різних астрономічних методів та явищ.