Хворий 55 років звернувся до ендокринолога у зв’язку з виникненням пухлиноподібного утворення на шиї. Під час УЗД щитоподібної залози виявленно гіпоехогенний вузол правої частки без чіткого контуру діаметром 2,5 см. Який метод дослідження дозволить обрати правильну лікувальну тактику?

Хвора 45 років, після перенесеного підгострого тиреоїдиту де Кервена,

звернулася зі скаргами на прогресуючу загальну та м'язову слабкість,

стомлюваність, мерзлякуватість, сонливість, збільшення маси тіла на тлі

набряку обличчя та кінцівок, закрепи, сухість шкіри, випадання волосся.  При огляді: хвора млява, адинамічна, шкіра має блідувато-жовтуватий

відтінок, холодна. Обличче одутловате, повіки припухлі, губи стовщені.

Температура тіла 35,8°С. PS 58 за хвилину. Ан. крові заг.: Hb 100г/л,

Ер-3,5*10¹²/л, Л -3,5*10⁹/л, ШОЕ 25 мм/год. Вміст у крові тиреотропина  підвищений, а Т3 та Т4 - знижений. Ваш діагноз?

До лікаря звернулася хвора Н., 55 років, зі скаргами на збільшення щитоподібної залози, що спостерігається протягом останніх двох років, дискомфорт при ковтанні. Об’єктивно: ознаки гіпотиреозу, пальпаторно щитоподібна залоза щільна, але не спаяна з оточуючими тканинами та рухлива при ковтанні. Реґіонарні лімфатичні вузли не збільшені. У сироватці хворої знайдені антитиреоїдні антитіла. Вкажіть попередній діагноз.

Хворий Д., 40 років. Через 2 місяці після оперативного лікування з приводу дифузного токсичного зобу скаржиться на мерзлякуватість, сонливість, апатію, зниження апетиту, закрепи. Об’єктивно: шкіра на дотик суха, холодна, бліда, обличчя дещо одутле, щільний набряк губ. Щитоподібна залоза не пальпується, тони серця приглушені. Ps–53 уд/хв, АТ–100/65 мм.рт.ст. Що зумовило такий      стан хворого?

У пацієнтки 40 років, що хворіє на автоімунний тиреоїдит, з’явились часті

шлуночкові екстрасистоли. Лікарем призначено аміодарон на тривалий термін. Які лабораторні показники підлягають контролю 1 раз на рік у пацієнтки?

У пацієнтки 28 років при пальпаторному обстеженні щитоподібної залози у лівій частці виявлено вузол розміром 20х16 мм, ущільнений, помірно болючий під час пальпації, “холодний” на сцинтиграфії з ¹³¹І. Які обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу?

Жінка, 32 років, звернулась з приводу збільшення щитоподібної залози. Із анамнезу відомо, що під час аварії на ЧАЕС перебувала у зоні підвищених радіоактивних опадів. Збільшення ЩЗ відмічає на протязі 1 року, воно  поступово прогресує. Об-но: ЩЗ збільшена до ІІ ст., у ній пальпується щільний вузол, малорухомий, неболючий. Підщелепні лімфатичні вузли збільшені, не болючі. При УЗД у ЩЗ виявлено гіпоехогенне утворення без чітких меж з кальцинатами. АТ 120/70 мм рт.ст. Пульс 78 уд/хв. На основі приведених даних у хворої можна запідозрити:

Хворий П., 57 років, скаржиться на загальну слабість, схуднення, підвищену пітливість, тремтіння рук. Вважає себе хворим 3-4 міс. Пульс ритмічний, 96 за хв. АТ 140/65 мм рт.ст. Щитоподібна залоза збільшена до ІІ ст. У лівій частці пальпується  вузол 2,0х3,2 см, твердої консистенції, не зміщується. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, не болючі. Який із  додаткових методів дослідження найбільш інформативний для верифікації

діагнозу?

Хворий Д., 58 років, скаржиться на загальну слабість, схуднення, підвищену пітливість, тремтіння рук. Вважає себе хворим 4-5 міс. Пульс ритмічний, 98 за хв. АТ 130/70 мм рт.ст. Щитоподібна залоза збільшена до ІІ ст. У правій частці пальпується  вузол 2,0х3,5 см, твердої консистенції, фіксований до навколишніх тканин, не зміщується. Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, не болючі. Ваш попередній діагноз?