Дослідження з міфологічного світогляду.

Поняття магії та його етимологія.

Обряд. Синкретичне мислення. Магія. Вірування.

Язичництво як суть перших релігійних вірувань слов’ян.

Слов’янська міфологія та пантеон богів.

Язичницька символіка.

Про космогонію українців.

Про культ Сонця.

Небо уявлялося людям, як безконечний океан, по котрому пливе золоте сонце, а за ним місяць і зорі, немов човни, запряжені кіньми чи волами

Сонце –то божественний світильник, що дає життя всьому живому, воно –господар неба й батько землі

У народних віруваннях світ поділявся на світ білий, ясний, що належить добрим силам, і на світ темний, підземний, де панують чорти та злі духи

Українець у своїй поезії й звичаях усяку річ у природі оживлював: у дереві бачив душу, у воді –чарівну силу, у вітрі –голос Божий

Незважаючи на те, що "магія" є загальноприйнятим терміном у всіх сучасних західноєвропейських мовах, не існує її загальноприйнятого академічного визначення

У роботі «Dedoctrina Christiana» Святий Августин, розмірковуючи про природу знаків, доходить висновку, що магія – є «"приватним" кодом, що відомий тільки певним членам громади і використовується тільки ними – для комунікації із демонами»

Слово «магія» походить від індоєвропейського кореня *mag(h)-, семантичне поле якого, вперше чергу, співвідноситься з концептами «здатності» та «сили/влади»

Етимологія поняття «магія»

Специфіка поняття «магія»

ДЕФІНІЦІЇ МАГІЇ

Отже, магія це - модус раціональності чи спосіб мислення, який покладається на невидимі сили для впливу на події, привнесення змін у матеріальні умови або створення ілюзії таких змін.

Уявлення про море (лежить на півночі, де на скляних горах стоїть кришталевий палац Кощія Безсмертного).

Уявлення про «матір–сиру землю» як грунт, що дає урожай.

Уявлення про небо як простір, коловоротом якого керують дві володарки – Велика й Мала Ведмедиці.

Уявлення землеробів про небо як місце з великими запасами води, що містяться високо над землею – «хляби небесні», якими розпоряджається верховне божество.

Уявлення про Сонце як просвіт доброти, що розганяє темряву, і про особисте божество світлана ім’я Хоре.

Уявлення про підземно-підводний ярус світу, пов’язане із концепцією підземного океану, занурившись у який сонце пливе всю ніч на водоплавних птахах.

Культ ящера, що відбиває язичників про сонце, як ековтає підземний ящер.

Особливість слов’янської міфології – поєднання уній вищих (небесних) божеств і нижчих (земних) духів.

Верховні божества слов’ян: Ор (Ра), Род, Дажбог, Сварог, Хоре, Перун.

Інші боги: Стрибог, Ярило, Самаргіл, Велес, Світовид, Купало.

Жіночі божества: Берегиня, Дана, Лада, Леля, Жива, Слава, Мерена, Мокоша, Коляда.

Про українська демонологія: русалки, мавки, водяники, лісовики, домовики, відьми, вовкулаки.

Українська міфологія багата міфами, в яких мова йде про створення світу.

Одним з таких є міф про створення світу з яйця.

Які релігійні уявлення людей сприймаються без логічного пояснення?

Що таке обряд?

Які події супроводжуються обрядами?

Які вірування носили анімістично-магічний характер?

Які види ініціації виділяє сучасний дослідник В. Балушок?

Язичництво як сутність перших релігійних вірувань слов’ян.

Язичництво - як суть перших релігійних вірувань слов’ян.

Язичництво - як суть перших релігійних вірувань слов’ян.

Давні слов'яни сповідували язичництво, що охоплювало всю сферу духовної культури значну частину виробничої, мисливської та збиральницької діяльності.

Язичництво - як суть перших релігійних вірувань слов’ян.

Слов’янська міфологія та пантеон богів.

Характерні риси української міфології.

В епоху тотемізму відбулась велика персоніфікація, уособлення звірів (лисичка-сестричка, вовчик-братик і т. п.). Які легенди є про перетворення людини на звіра чи птаха і навпаки?

Слов'янський пантеон дуже постраждав від часу. Про нього майже нічого не відомо, окрім імен богів, а їх функції можна лише реконструювати з археологічних знахідок та з коротких відомостей літописців. Які рівні виділяють всередині слов'янської міфології?

Для язичників немає нічого надприродного, немає нічого, що було б поза Природою. Язичники-слов'яни ніколи не потребували виразу своєї віри у церквах як особливих релігійних організаціях. Який сенс стародавньої віри?

Слов'яни вірили у багатьох богів. Які першоджерела Всесвіту вважали слов'яни?

Купало – давньоукраїнський бог родючості, врожайного літа, лікарських рослин та добробуту. Хто є його основним атрибутом?

Хорс — сонячне божество давньоруського язичницького пантеону. Яка його роль у міфології?

Лада — богиня кохання й шлюбу, мати Богів, старша Рожаниця. Які її основні функції?

Стрибог — бог вітру. Які його атрибути?

Міфологізація історичної традиції приводить до появи міфологічного епосу. Які герої виступають у слов'янському епосі?

До нижчого рівня слов'янської міфології відносяться різні групи неантропоморфної нечистої сили. Які персонажі до них належать?

Ящер(Яшу) –слов’янський бог води.

Лісовик—міфологічнийобраз, що уособлювавнебезпеку, яка підстерігає людинув лісі.

Дослідникивважають, що повір'япро мавок—своєрідні варіаціївідомихйіншим народам віруваньу русалок, німф.

За міфологічними уявленнями українців, русалка—це молода водяна красуня, котра живе на дні ріки в чудових кришталевих палатах. Уночі, коли сходить місяць, русалки виходять на берег озера чи річки, чешуть коси і водять танки. Чудовим своїм співом вони заманюють дівчат чи юнаків, затягують їх у воду і залоскочують. Оберегом від русалок послуговували хрест та полин. Побутувало й повір'я, ніби русалки можуть жити у полях та лісах, де люблять гойдатися на гілках дерев.

Упир—це покійник, що після смерті виходить з могили, щоб шкодити людині (висмоктувати з неї кров).

Чорт—один з найпопулярніших демонічних персонажів, що уособлював зловорожу людині сутність. Змальовувався він як чорнявий чоловік (як «коминар»), з гачкуватим довгим носом та чорними очима. Одягнений як іноземець (коротка куртка чи фрак, капелюх, вузькі панталони). Проте, траплялось, мав і звірині прикмети—хвіст, козлячі роги, свиняча рило чи собача морда, курячі чи козлячі лапи, лиличі крила тощо. Важлива його властивість—здатність прибирати найрізноманітнішого вигляду: людей, звірів, предмети.

У народних переказах відомий під назвою «шолудивий Буняк». Погляд його згубний для людей: вбиває кожного, на кого погляне; від нього ж, за народним повір'ям, «западають» міста з будинками під землю, а на їх місці утворюються озера або провалля. Хто рятує людей?

Чугайстер (лісовий чоловік) — фантастичний образ української демонології. Виступає у фольклорних оповідях у невизначеному окресленні: у вигляді високого, «лісового чоловіка», зодягнутого в білий одяг. Яким чином змальовували його?

Язичницька символіка містить дуже багато різних таємниць та несе дуже сильну енергетику, має свій досконалий сенс, покликана захищати та оберігати язичницькі таємниці.

Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. Київ: Либідь, 1992. 224 с.

Потебня О. Міфологічні студії/ упоряд., вступ. ст. та прим. В. П. Колесник. Київ: Либідь, 2001. 384 с.

Грушевський М. Історія української літератури: у 6 т. Київ: Либідь, 1993. Т. 1. 504 с.

Лановик М. Б., Лановик З. Б. Українська усна народна творчість: Підручник. Київ: Знання-Прес, 2005. 591 с.

Гнатюк В. Знадоби до української демонології. Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 1903. –156 с.

Сумцов М. Про українську демонологію. Харків: Харківський університет, 1893. 98 с.

Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: У 3 т. Київ: Обереги, 1994. Т. 1. 320 с.

Дей О. І. Українська народна демонологія. Київ: Наукова думка, 1989. 276 с.

Костомаров М. Слов’янська міфологія. Київ: Наукова думка, 1994. 382 с.