Українська мова

Українська мова

​Апостроф

by Elena Evcheva

​

Орфограма — це місце у слові чи між словами, яке може бути передане не одним, а кількома способами, але для якого прийнято лише один спосіб написання. Наприклад, слово вгорі може писатися разом і окремо, але обирається написання згідно з правилом (в горі ведуть тунель; вгорі гримить); те саме у словах по-нашому чи по нашому, земля чи Земля, хтось чи хто-небудь. Орфограма як графічний знак буває буквена (буква) і небуквена (рисочка, дефіс та ін.). За графічним вираженням розрізняють шість видів орфограм:

1) буква (пишеш — кричиш);

2) дефіс (будь-що, по-нашому);

3) рисочка (знак переносу): во-дя-ний, на-ші;

4) пропуск (роздільне написання): над нами, у селі, з ним;

5) контакт (написання разом): трикутний, далекосхідний;

6) апостроф (п’ять) (З підручника).

​Орфограма

​Види орфограм

​Апостроф пишеться

• ​ТІЛЬКИ перед Я, Ю, Є, ї

• Після губних звуків [б], [п], [в], [м], [ф]: м’ята, пам’ять, солов’їний, п’ю

• Після твердого [р]: бур’ян, подвір’я міжгір’я

• Після префіксів, що закінчуються на приголосний: з’ясувати, роз’єднати, від’їзд

• Після першої частини складних слів, що закінчується на приголосний: дит’ясла, між’яр’я, пів’юрти, пів’яблука, пан’європейський

• Після к в імені Лук’ян та всіх похідних від нього: Лук’янівка, лук’янівський, Лук’янчук

​Апостроф не пишеться

​

• Після губних звуків [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними є інший приголосний: духмяний, свято, мавпячий, морквяний.

АЛЕ:

1) якщо приголосний, що стоїть перед губним, належить до префікса, то апостроф ставиться: зв’язок, обм’яклий;

2) якщо перед губним стоїть р, то апостроф так само ставиться: черв’як, арф’яр, торф’яний

• ​У сполуках ря, рю, рє, рі, коли р м’який і сполучається з [а], [у], [е], [і]: ряска, рядно, буряк, рюмсати, крюк

​Апостроф у словах іншомовного походження

​Ставиться:

​В іншомовних словах апостроф перед я, ю, є, ї ставиться не тільки після губних (б, п, в, м, ф) та р, а й після шиплячих та задньоротових (г, к, х, ж,ч, ш), якщо після них чується звук [й]: комп’ютер [-пйу-], Дансм’юр [-мйур], бар’єр [-рйер], миш’як [-шйа-], Руж’є [-жйе], Х’юстон [хйу-], Рейк’явік [-кйа-], Г’ята [гйа-].

Після кінцевого зубного приголосного в префіксах: ад’ю́нкт, ад’юта́нт, ін’є́кція, кон’ю́нктура, диз’ю́нкція.

​Не ставиться:

​Апостроф в іншомовних словах не ставиться перед я, ю, якщо ці букви позначають пом’якшення попереднього приголосного* (запозичення переважно з французької мови): бюро [б’у-], бязь [б’а-], пюре [п’у-], кювет [к’у-], рюкзак [р’у-], манікюр [-к’у-].*Проте, відповідно до фонетичних законів нашої мови, у вимові в таких словах може виступати й звук [й]: [бйуро], [бйазˊ] і т.под. Цього не враховано в правописі.

Апостроф не пишеться перед йо: курйоз, серйозний.

​Апостроф у слов’янських прізвищах та географічних назвах

​Пишеться:

Апостроф пишеться після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є, ї: Аляб’єв, Ареф’єв, Водоп’янов, В’яльцева, Григор’єв, Захар’їн, Луб’янцев, Пом’яловський, Прокоф’єв, Рум’янцев, Юр’єв;В’язники, Дем’янськ, Прокоп’євськ, П’ятигорськ, Ак’яр, Амудар’я, Гур’єв.

​Не пишеться:

Апостроф не пишеться перед йо: Воробйов, Соловйов; Муравйово.

Коли я, ю означають сполучення м’якого чи пом’якшеного приголосного з а, у, то апостроф перед ними не пишеться: Бядуля, Пясецький, Рюмін;Вязьма, Кяхта, Крюково, Рязань.